Про моногеннi функцiї, визначенi в рiзних комутативних алгебрах

Аннотация

Встановлено вiдповiднiсть мiж моногенною функцiєю в довiльнiй скiнченновимiрнiй комутативнiй асоцiативнiй алгебрi i скiнченним набором моногенних функцiй в спецiальнiй комутативнiй асоцiативнiй алгебрi.

MSC 2010. 30G35, 57R35

Ключовi слова. Комутативна асоцiативна алгебра, моногенна функцiя, характеристичне рiвняння, iнтегральне представлення

1 Вступ

Напевно першим хто використав аналiтичнi функцiї, що приймають значення в комутативнiй алгебрi для побудови розв’язкiв тривимiрного рiвняння Лапласа був П. Кетчум [1]. Вiн показав, що кожна аналiтична функцiя $\Phi(\zeta)$ змiнної $\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}$ задовольняє тривимiрне рiвняння Лапласа, якщо лiнiйно незалежнi елементи $e_{1},e_{2},e_{3}$ комутативної алгебри задовольняють умову

$$e_{1}^{2}+e_{2}^{2}+e_{3}^{2}=0\,,$$ (1.1)

оскiльки

$$\Delta_{3}\Phi:=\frac{{\partial}^{2}\Phi}{{\partial x}^{2}}+\frac{{\partial}^{2}\Phi}{{\partial y}^{2}}+\frac{{\partial}^{2}\Phi}{{\partial z}^{2}}\equiv{\Phi}^{\prime\prime}(\zeta)\ (e_{1}^{2}+e_{2}^{2}+e_{3}^{2})=0\,,\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt$$ (1.2)

де $\Phi^{\prime\prime}:=(\Phi^{\prime})^{\prime}$ i $\Phi^{\prime}(\zeta)$ визначається рiвнiстю $d\Phi=\Phi^{\prime}(\zeta)d\zeta$.

Узагальнюючи П. Кетчума, М. Рошкулець [2, 3] використовував аналiтичнi функцiї зi значеннями в комутативних алгебрах для дослiдження рiвнянь вигляду

$$\mathcal{L}_{N}U(x,y,z):=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\frac{\partial^{N}U}{\partial x^{\alpha}\,\partial y^{\beta}\,\partial z^{\gamma}}=0,\quad C_{\alpha,\beta,\gamma}\in\mathbb{R}.$$ (1.3)

Розглядаючи змiнну $\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}$ i аналiтичну функцiю $\Phi(\zeta)$, отримуємо наступну рiвнiсть для мiшаної похiдної:

$$\frac{\partial^{\alpha+\beta+\gamma}\Phi}{\partial x^{\alpha}\,\partial y^{\beta}\,\partial z^{\gamma}}=e_{1}^{\alpha}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}\,\Phi^{(\alpha+\beta+\gamma)}(\zeta)=e_{1}^{\alpha}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}\,\Phi^{(N)}(\zeta).$$ (1.4)

Пiдставляючи (1.4) в рiвняння (1.3), маємо рiвнiсть

$$\mathcal{L}_{N}\Phi(\zeta)=\Phi^{(N)}(\zeta)\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{1}^{\alpha}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}\,.$$

Приходимо до висновку, що для виконання рiвностi $\mathcal{L}_{N}\Phi(\zeta)=0$ елементи алгебри $e_{1}=1,e_{2},e_{3}$ мають задовольняти характеристичне рiвняння

$$\mathcal{X}(1,e_{2},e_{3}):=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=0\,.$$ (1.5)

Якщо лiву частину рiвняння (1.5) розкласти за базисом алгебри, то характеристичне рiвняння (1.5) рiвносильне характеристичнiй системi рiвнянь, породженiй рiвнянням (1.5).

Таким чином, при виконаннi умови (1.5) кожна аналiтична функцiя $\Phi$ зi значеннями в довiльнiй комутативнiй асоцiативнiй алгебрi задовольняє рiвняння (1.3), i, вiдповiдно, усi дiйснозначнi компоненти функцiї $\Phi$ є розв’язками рiвняння (1.3).

В роботi [4] розглядаються диференцiальнi рiвняння в частинних похiдних вiд декiлькох змiнних i наведено ряд прикладiв на застосування описаного вище методу.

I. Мельниченко [5] запропонував розглядати в рiвностях (1.2) i (1.4) функцiї $\Phi$, двiчi диференцiйовнi за Гато, при цьому описав усi базиси $\{e_{1},e_{2},e_{3}\}$ тривимiрних комутативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$, якi задовольняють рiвнiсть (1.1), див. [6].

Для цих тривимiрних комутативних алгебр, асоцiйованих з тривимiрним рiвнянням Лапласа, в роботах [7, 8, 9] отримано конструктивний опис усiх моногенних (тобто неперервних i диференцiйовних за Гато) функцiй за допомогою трьох вiдповiдних голоморфних функцiй комплексної змiнної.

В роботах [10, 11] встановлено конструктивний опис моногенних функцiй (зв’язаних з рiвнянням $\Delta_{3}\Phi=0$) зi значеннями в деяких $n$-вимiрних комутативних алгебрах за допомогою вiдповiдних $n$ голоморфних функцiй комплексної змiнної i, спираючись на одержанi представлення моногенних функцiй, доведено аналоги ряду класичних результатiв комплексного аналiзу.

Нарештi в роботi [14] отримано конструктивний опис моногенних функцiй (зв’язаних з рiвнянням (1.3)) зi значеннями в довiльнiй комутативнiй асоцiативнiй алгебрi над полем $\mathbb{C}$ за допомогою голоморфних функцiй комплексної змiнної.

У цiй роботi буде показано, що для побудови розв’язкiв рiвняння (1.3) у виглядi компонент моногенних функцiй зi значеннями в скiнченновимiрних комутативних асоцiативних алгебрах достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй у алгебрах певного виду.

2 Алгебра $\mathbb{A}_{n}^{m}$

Нехай $\mathbb{N}$ — множина натуральних чисел i $m,n\in\mathbb{N}$ такi, що $m\leq n$. Нехай $\mathbb{A}_{n}^{m}$ — довiльна комутативна асоцiативна алгебра з одиницею над полем комплексних чисел $\mathbb{C}$. Е. Картан [12, с. 33] довiв, що в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}$ iснує базис $\{I_{k}\}_{k=1}^{n}$, який задовольняє наступнi правила множення:

1.    $\forall\,r,s\in[1,m]\cap\mathbb{N}\,:$   $I_{r}I_{s}=\left\{\begin{array}[]{rcl}0&\mbox{при}&r\neq s,\vspace*{2mm}\\ I_{r}&\mbox{при}&r=s;\\ \end{array}\right.$

2.    $\forall\,r,s\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}\,:$   $I_{r}I_{s}=\sum\limits_{k=\max\{r,s\}+1}^{n}\Upsilon_{r,k}^{s}I_{k}$ ;

3.   $\forall\,s\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}$ $\exists!\;u_{s}\in[1,m]\cap\mathbb{N}$  $\forall\,r\in[1,m]\cap\mathbb{N}\,:$

$$I_{r}I_{s}=\left\{\begin{array}[]{ccl}0\;\;\mbox{при}\;\;r\neq u_{s}\,,\vspace*{2mm}\\ I_{s}\;\;\mbox{при}\;\;r=u_{s}\,.\\ \end{array}\right.\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt$$

Крiм того, структурнi константи $\Upsilon_{r,k}^{s}\in\mathbb{C}$ задовольняють умови асоцiативностi: (A 1). $(I_{r}I_{s})I_{p}=I_{r}(I_{s}I_{p})$   $\forall\,r,s,p\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}$; (A 2). $(I_{u}I_{s})I_{p}=I_{u}(I_{s}I_{p})$   $\forall\,u\in[1,m]\cap\mathbb{N}$  $\forall\,s,p\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}$. Очевидно, що першi $m$ базисних векторiв $\{I_{u}\}_{u=1}^{m}$ є iдемпотентами i породжують напiвпросту пiдалгебру $S$ алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$, а вектори $\{I_{r}\}_{r=m+1}^{n}$ породжують нiльпотентну пiдалгебру $N$ цiєї алгебри. З правил множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ випливає, що $\mathbb{A}_{n}^{m}$ є напiвпрямою сумою $m$-вимiрної напiвпростої пiдалгебри $S$ i $(n-m)$-вимiрної нiльпотентної пiдалгебри $N$, тобто

$$\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N.$$

Одиницею алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ є елемент $1=\sum_{u=1}^{m}I_{u}$.

Алгебра $\mathbb{A}_{n}^{m}$ мiстить $m$ максимальних iдеалiв

$$\mathcal{I}_{u}:=\Biggr{\{}\sum\limits_{k=1,\,k\neq u}^{n}\lambda_{k}I_{k}:\lambda_{k}\in\mathbb{C}\Biggr{\}},\quad u=1,2,\ldots,m,$$

перетином яких є радикал

$$\mathcal{R}:=\Bigr{\{}\sum\limits_{k=m+1}^{n}\lambda_{k}I_{k}:\lambda_{k}\in\mathbb{C}\Bigr{\}}.$$ (2.1)

Визначимо $m$ лiнiйних функцiоналiв $f_{u}:\mathbb{A}_{n}^{m}\rightarrow\mathbb{C}$ рiвностями

$$f_{u}(I_{u})=1,\quad f_{u}(\omega)=0\,\,\,\forall\,\omega\in\mathcal{I}_{u},\quad u=1,2,\ldots,m.$$ (2.2)

Оскiльки ядрами функцiоналiв $f_{u}$ є вiдповiдно максимальнi iдеали $\mathcal{I}_{u}$, то цi функцiонали є також неперервними i мультиплiкативними (див. [13, с. 147]).

3 Моногенi функцiї

Нехай

$$e_{1}=1,\quad e_{2}=\sum\limits_{r=1}^{n}a_{r}I_{r},\quad e_{3}=\sum\limits_{r=1}^{n}b_{r}I_{r}$$ (3.1)

при $a_{r},b_{r}\in\mathbb{C}$ — трiйка векторiв в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}$, якi лiнiйно незалежнi над полем $\mathbb{R}$. Це означає, що рiвнiсть

$$\alpha_{1}e_{1}+\alpha_{2}e_{2}+\alpha_{3}e_{3}=0,\quad\alpha_{1},\alpha_{2},\alpha_{3}\in\mathbb{R},$$

виконується тодi i тiльки тодi, коли $\alpha_{1}=\alpha_{2}=\alpha_{3}=0$.

Нехай $\zeta:=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}$, де $x,y,z\in\mathbb{R}$. Очевидно, що $\xi_{u}:=f_{u}(\zeta)=x+ya_{u}+zb_{u}$,  $u=1,2,\ldots,m$. Видiлимо в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}$ лiнiйну оболонку $E_{3}:=\{\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}:\,\,x,y,z\in\mathbb{R}\}$, породжену векторами $e_{1},e_{2},e_{3}$.

Далi iстотним є припущення: $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ при всiх $u=1,2,\ldots,m$, де $f_{u}(E_{3})$ — образ множини $E_{3}$ при вiдображеннi $f_{u}$. Очевидно, що це має мiсце тодi i тiльки тодi, коли при кожному фiксованому $u=1,2,\ldots,m$ хоча б одне з чисел $a_{u}$ чи $b_{u}$ належить $\mathbb{C}\setminus\mathbb{R}$. В теоремi 7.1 роботи [14] встановлено пiдклас рiвнянь вигляду (1.3) для яких умова $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ виконується при всiх $u=1,2,\ldots,m$.

Областi $\Omega$ тривимiрного простору $\mathbb{R}^{3}$ поставимо у вiдповiднiсть область $\Omega_{\zeta}:=\{\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}:(x,y,z)\in\Omega\}$ в $E_{3}$.

Неперервну функцiю $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ називатимемо моногенною в областi $\Omega_{\zeta}\subset E_{3}$, якщо $\Phi$ диференцiйовна за Гато в кожнiй точцi цiєї областi, тобто якщо для кожного $\zeta\in\Omega_{\zeta}$ iснує елемент $\Phi^{\prime}(\zeta)$ алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ такий, що виконується рiвнiсть

$$\lim\limits_{\varepsilon\rightarrow 0+0}\left(\Phi(\zeta+\varepsilon h)-\Phi(\zeta)\right)\varepsilon^{-1}=h\Phi^{\prime}(\zeta)\quad\forall\,h\in E_{3}.$$

$\Phi^{\prime}(\zeta)$ називається похiдною Гато функцiї $\Phi$ в точцi $\zeta$.

Розглянемо розклад функцiї $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ за базисом $\{I_{k}\}_{k=1}^{n}$:

$$\Phi(\zeta)=\sum_{k=1}^{n}U_{k}(x,y,z)\,I_{k}\,.$$ (3.2)

У випадку, коли функцiї $U_{k}:\Omega\rightarrow\mathbb{C}$ є $\mathbb{R}$-диференцiйовними в областi $\Omega$, тобто для довiльного $(x,y,z)\in\Omega$

$$U_{k}(x+\Delta x,y+\Delta y,z+\Delta z)-U_{k}(x,y,z)=\frac{\partial U_{k}}{\partial x}\,\Delta x+\frac{\partial U_{k}}{\partial y}\,\Delta y+\frac{\partial U_{k}}{\partial z}\,\Delta z+$$

$$+\,o\left(\sqrt{(\Delta x)^{2}+(\Delta y)^{2}+(\Delta z)^{2}}\,\right),\qquad(\Delta x)^{2}+(\Delta y)^{2}+(\Delta z)^{2}\to 0\,,$$

функцiя $\Phi$ моногенна в областi $\Omega_{\zeta}$ тодi i тiльки тодi, коли у кожнiй точцi областi $\Omega_{\zeta}$ виконуються умови:

$$\frac{\partial\Phi}{\partial y}=\frac{\partial\Phi}{\partial x}\,e_{2}\,,\quad\frac{\partial\Phi}{\partial z}=\frac{\partial\Phi}{\partial x}\,e_{3}\,.$$ (3.3)

Вiдмiтимо, що розклад резольвенти має вигляд

$$(te_{1}-\zeta)^{-1}=\sum\limits_{u=1}^{m}\frac{1}{t-\xi_{u}}\,I_{u}+\sum\limits_{s=m+1}^{n}\sum\limits_{k=2}^{s-m+1}\frac{Q_{k,s}}{\left(t-\xi_{u_{s}}\right)^{k}}\,I_{s}\,$$ (3.4)

$$\forall\,t\in\mathbb{C}:\,t\neq\xi_{u},\quad u=1,2,\ldots,m,$$

де $Q_{k,s}$ визначенi наступними рекурентними спiввiдношеннями:

$$Q_{2,s}:=T_{s}\,,\quad Q_{k,s}=\sum\limits_{r=k+m-2}^{s-1}Q_{k-1,r}\,B_{r,\,s}\,,\;\;\;k=3,4,\ldots,s-m+1.$$

при

$$T_{s}:=ya_{s}+zb_{s}\,,\;\;B_{r,s}:=\sum\limits_{k=m+1}^{s-1}T_{k}\Upsilon_{r,s}^{k}\,,\;\;\;s=m+2,\ldots,n,$$

а натуральнi числа $u_{s}$ визначенi у правилi 3 таблицi множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$.

Iз спiввiдношень (3.4) випливає, що точки $(x,y,z)\in\mathbb{R}^{3}$, якi вiдповiдають необоротним елементам $\zeta\in\mathbb{A}_{n}^{m}$, лежать на прямих

$$L_{u}:\quad\left\{\begin{array}[]{r}x+y\,{\rm Re}\,a_{u}+z\,{\rm Re}\,b_{u}=0,\vspace*{2mm}\\ y\,{\rm Im}\,a_{u}+z\,{\rm Im}\,b_{u}=0\\ \end{array}\right.$$ (3.5)

в тривимiрному просторi $\mathbb{R}^{3}$.

Нехай область $\Omega\subset\mathbb{R}^{3}$ є опуклою в напрямку прямих $L_{u}$,  $u=1,2,\ldots,m$. Позначимо через $D_{u}$ область комплексної площини $\mathbb{C}$ , на яку область $\Omega_{\zeta}$ вiдображається функцiоналом $f_{u}$.

Теорема А[14]. Нехай область $\Omega\subset\mathbb{R}^{3}$ є опуклою в напрямку прямих $L_{u}$ i $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ при всiх $u=1,2,\ldots,m$. Тодi кожна моногенна функцiя $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ подається у виглядi

$$\Phi(\zeta)=\sum\limits_{u=1}^{m}I_{u}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u}}F_{u}(t)(t-\zeta)^{-1}\,dt+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u_{s}}}G_{s}(t)(t-\zeta)^{-1}\,dt,$$ (3.6)

де $F_{u}$ — деяка голоморфна функцiя в областi $D_{u}$ i $G_{s}$ — деяка голоморфна функцiя в областi $D_{u_{s}}$, а $\Gamma_{q}$ — замкнена жорданова спрямлювана крива, яка лежить в областi $D_{q}$, охоплює точку $\xi_{q}$ i не мiстить точок $\xi_{\ell}$ , $\ell=1,2,\ldots,m$, $\ell\neq q$.

Оскiльки за умов теореми А кожна моногенна функцiя $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ продовжується до функцiї, моногенної в областi

$$\Pi_{\zeta}:=\{\zeta\in E_{3}:f_{u}(\zeta)=D_{u}\,,\,u=1,2,\ldots,m\},$$ (3.7)

то надалi будемо розглядати моногеннi функцiї $\Phi$, визначенi в областях виду $\Pi_{\zeta}$ .

4 Характеристичне рiвняння в рiзних комутативних алгебрах

Скажемо, що система полiномiальних над полем $\mathbb{C}$ рiвнянь $Q_{1}$ редукується до системи полiномiальних рiвнянь $Q_{2}$, якщо система $Q_{2}$ отримується з системи $Q_{1}$ шляхом вiдкидання деякої кiлькостi рiвнянь. В свою чергу, система $Q_{2}$ є редукцiєю системи $Q_{1}$. Вiдмiтимо, що для заданої системи полiномiальних рiвнянь $Q_{1}$ редукована система $Q_{2}$ не єдина. Очевидним є наступне твердження.

Твердження 4.1.

Нехай система полiномiальних рiвнянь $Q_{1}$ з комплексними невiдомими $t_{1},t_{2},\ldots,t_{n}$ має розв’язки i $Q_{2}$ — будь-яка її редукована система з невiдомими $t_{i_{1}},t_{i_{2}},\ldots,t_{i_{k}}$, де $i_{1},i_{2},\ldots,i_{k}$, $k\leq n$, — попарно рiзнi елементи множини $\{1,2,\ldots,n\}$. Тодi усi $t_{i_{1}},t_{i_{2}},\ldots,t_{i_{k}}$, якi задовольняють систему $Q_{1}$ є розв’язками системи $Q_{2}$.

Наприклад, система рiвнянь

$$\begin{array}[]{l}1+a_{1}^{2}+b_{1}^{2}=0,\vspace*{2mm}\\ 1+a_{2}^{2}+b_{2}^{2}=0,\vspace*{2mm}\\ a_{2}a_{3}+b_{2}b_{3}=0\\ \end{array}$$ (4.1)

редукується до системи рiвнянь

$$\begin{array}[]{l}1+a_{2}^{2}+b_{2}^{2}=0,\vspace*{2mm}\\ a_{2}a_{3}+b_{2}b_{3}=0.\\ \end{array}$$ (4.2)

Твердження 4.1 означає, що всi значення $a_{2},b_{2},a_{3},b_{3}$, якi задовольняють систему (4.1) є розв’язками системи (4.2).

Встановимо допомiжнi твердження.

Лема 4.1.

Нехай в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}$ iснує трiйка лiнiйно незалежних над $\mathbb{R}$ векторiв $1,e_{2},e_{3}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння (1.5). Тодi для кожного $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ характеристична система, породжена рiвнянням $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ є редукцiєю характеристичної системи, породженої рiвнянням (1.5).

Доказательство.

Нехай лiва частина рiвняння (1.5) в базисi алгебри має вигляд

$$\mathcal{X}(1,e_{2},e_{3})=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=\sum\limits_{k=1}^{n}V_{k}\,I_{k}=0.$$

Вiдповiдно, характеристична система, породжена рiвнянням (1.5), має вигляд

$$\begin{array}[]{l}V_{1}=0,\vspace*{2mm}\\ \ldots\ldots\vspace*{2mm}\\ V_{n}=0.\end{array}$$ (4.3)

Тепер розглянемо характеристичну систему, породжену рiвнянням $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$. Маємо

$$\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,I_{u}\,(e_{2}I_{u})^{\beta}\,(e_{3}I_{u})^{\gamma}=$$

$$=I_{u}\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=I_{u}\sum\limits_{k=1}^{n}V_{k}\,I_{k}=V_{u}+I_{u}\sum\limits_{k=m+1}^{n}V_{k}I_{k}=0.$$ (4.4)

Вiдповiдно до правила 3 таблицi множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ добуток $I_{u}\sum\limits_{k=m+1}^{n}V_{k}I_{k}$ належить радикалу $\mathcal{R}$. Таким чином, рiвняння (4.4) рiвносильне такiй характеристичнiй системi:

$$\begin{array}[]{l}V_{u}=0,\vspace*{2mm}\\ \ldots\ldots\vspace*{2mm}\\ V_{k}=0\quad\forall\,k\in\{m+1,\ldots,n\}\,:\,I_{u}I_{k}=I_{k}\,.\end{array}$$ (4.5)

Очевидно, що система (4.5) є редукцiєю системи (4.3).

∎

Позначимо через ${\rm Rad}\,e_{2}$ частину вектора $e_{2}$ з розкладу (3.1), яка мiститься в його радикалi, тобто ${\rm Rad}\,e_{2}:=\sum\limits_{r=m+1}^{n}a_{r}I_{r}\,$. Аналогiчно, ${\rm Rad}\,e_{3}:=\sum\limits_{r=m+1}^{n}b_{r}I_{r}\,$.

Лема 4.2.

Нехай в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ iснує трiйка лiнiйно незалежних над $\mathbb{R}$ векторiв $1,e_{2},e_{3}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння (1.5). Тодi в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ (де нiльпотентна пiдалгебра $N$ та ж сама що й в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}$) для кожного $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ iснує трiйка векторiв

$$\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(u)=1,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{2}(u):=a_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{3}(u):=b_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\\ \end{array}$$ (4.6)

така, що характеристична система, породжена рiвнянням $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ є редукцiєю характеристичної системи, породженої рiвнянням (1.5).

Доказательство.

Наслiдком рiвностей (4.6) є рiвностi

$$\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{2}^{\beta}(u)=a_{u}^{\beta}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k},\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{3}^{\gamma}(u)=b_{u}^{\gamma}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}.\end{array}$$ (4.7)

Враховуючи формули (4.7), характеристичний многочлен $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ набуває вигляду

$$\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\widetilde{e}_{2}^{\beta}(u)\,\widetilde{e}_{3}^{\gamma}(u)=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\biggr{(}a_{u}^{\beta}\,b_{u}^{\gamma}+$$

$$+I_{u}\,b_{u}^{\gamma}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}+I_{u}\,a_{u}^{\beta}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}+$$

$$+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}\sum\limits_{p=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{p}\,b_{u}^{\gamma-p}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{p}\biggr{)}=0.$$ (4.8)

Далi покажемо, що характеристичнi системи, породженi рiвняннями $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ i $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ спiвпадають.

З цiєю метою зауважимо, що наслiдком розкладiв (3.1) є подання

$$e_{2}=a_{1}I_{1}+\cdots+a_{m}I_{m}+{\rm Rad}\,e_{2}\,,\quad e_{3}=b_{1}I_{1}+\cdots+b_{m}I_{m}+{\rm Rad}\,e_{3}\,,$$

з яких випливають спiввiдношення

$$e_{2}I_{u}=a_{u}I_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,,\quad e_{3}I_{u}=b_{u}I_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\,.$$ (4.9)

Тепер з (4.9) випливають рiвностi

$$\begin{array}[]{l}e_{2}^{\beta}I_{u}=a_{u}^{\beta}I_{u}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k},\vspace*{2mm}\\ e_{3}^{\gamma}I_{u}=b_{u}^{\gamma}I_{u}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}.\end{array}$$ (4.10)

Беручи до уваги формули (4.10), характеристичне рiвняння $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ набуває вигляду

$$I_{u}\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\biggr{(}a_{u}^{\beta}\,b_{u}^{\gamma}\,I_{u}+$$

$$+I_{u}\,b_{u}^{\gamma}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}+I_{u}\,a_{u}^{\beta}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}+$$

$$+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}\sum\limits_{p=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{p}\,b_{u}^{\gamma-p}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{p}\biggr{)}=0.$$ (4.11)

З рiвностей (4.8), (4.11) очевидним чином випливає, що характеристичнi системи, породженi рiвняннями $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ i $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ спiвпадають. Тепер доведення леми випливає з леми 4.1.

∎

Зауваження 4.1.

Вiдмiтимо, що алгебра $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ з базисом $\{1,I_{m+1},\ldots,I_{n}\}$ є пiдалгеброю алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$. Дiйсно, будь-який елемент $a$ алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ вигляду

$$a=a_{0}I_{1}+a_{0}I_{2}+\cdots+a_{0}I_{m}+a_{m+1}I_{m+1}+\cdots+a_{n}I_{n}=$$

$$=a_{0}(I_{1}+\cdots+I_{m})+a_{m+1}I_{m+1}+\cdots+a_{n}I_{n}=a_{0}+a_{m+1}I_{m+1}+\cdots+a_{n}I_{n}$$

є представленням довiльного елементу алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$.

З твердження 4.1 i леми 4.2 випливає така

Теорема 4.1.

Нехай в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ iснує трiйка лiнiйно незалежних над $\mathbb{R}$ векторiв $1,e_{2},e_{3}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння (1.5). Тодi в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ (де нiльпотентна пiдалгебра $N$ та ж сама що й в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}$) для кожного $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ трiйка векторiв (4.6) задовольняє характеристичне рiвняння $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$.

Приклад 4.1.

Розглянемо над полем $\mathbb{C}$ алгебру $\mathbb{A}_{3}^{2}$ з таблицею множення (див., наприклад, [6, c. 32], [8])

I1I100I20I2I3I30I30.fragments fragmentsI1fragmentsI100fragmentsI20fragmentsI2fragmentsI3fragmentsI30fragmentsI30\begin{tabular}[]{c||c|c||c|}$\cdot$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{2}$&$0$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{3}$&$0$&$I_{3}$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.

⋅I1I2I3⋅I1I2I3 (4.12)

Очевидно, що напiвпростою пiдалгеброю $S$ є пiдалгебра, породжена iдемпотентами $I_{1},I_{2}$, а нiльпотентною пiдалгеброю $N$ є пiдалгебра $\{\alpha I_{3}:\alpha\in\mathbb{C}\}$. Тодi алгебра $\mathbb{A}_{2}^{1}:=1\oplus_{s}N$ спiвпадає з вiдомою бiгармонiчною алгеброю $\mathbb{B}$ (див., наприклад, [15]) i має таку таблицю множення:

11I3I3I30.fragments 11fragmentsI3fragmentsI3fragmentsI30\begin{tabular}[]{c||c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{3}$\\ \hline\cr$I_{3}$&$I_{3}$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.

⋅1I3⋅1I3 (4.13)

Нехай в алгебрi $\mathbb{A}_{3}^{2}$ задане характеристичне рiвняння (1.1). Як вiдомо (див. теорему 1.8 в [6]), умова гармонiчностi (1.1) векторiв $e_{1}=1$, $e_{2}=a_{1}I_{1}+a_{2}I_{2}+a_{3}I_{3}$, $e_{3}=b_{1}I_{1}+b_{2}I_{2}+b_{3}I_{3}$ алгебри $\mathbb{A}_{3}^{2}$ рiвносильна системi рiвнянь (4.1).

Оскiльки для алгебри $\mathbb{A}_{3}^{2}$  $m=2$, то в алгебрi $\mathbb{B}$ ми будуємо двi трiйки векторiв виду (4.6):

$$\widetilde{e}_{1}(1)=1,\,\widetilde{e}_{2}(1)=a_{1}+I_{1}(a_{3}I_{3})=a_{1}\,,\,\widetilde{e}_{3}(1)=b_{1}+I_{1}(b_{3}I_{3})=b_{1}\\$$ (4.14)

та

$$\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(2)=1,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{2}(2)=a_{2}+I_{2}(a_{3}I_{3})=a_{2}+a_{3}I_{3}\,,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{3}(2)=b_{2}+I_{2}(b_{3}I_{3})=b_{2}+b_{3}I_{3}\,.\\ \end{array}$$ (4.15)

За теоремою 4.1 трiйки (4.14) та (4.15) гармонiчнi в алгебрi $\mathbb{B}$ (тобто задовольняють умову (1.1)). Справдi, гармонiчнiсть трiйки (4.14) рiвносильна першому рiвнянню системи (4.1), а гармонiчнiсть трiйки (4.15) рiвносильна системi (4.2).

Приклад 4.2.

Розглянемо над полем $\mathbb{C}$ алгебру $\mathbb{A}_{5}^{3}$ з такою таблицею множення

I1I1000I5I20I2000I300I3I40I400I400I5I50000.fragments fragmentsI1fragmentsI1000fragmentsI5fragmentsI20fragmentsI2000fragmentsI300fragmentsI3fragmentsI40fragmentsI400fragmentsI400fragmentsI5fragmentsI50000\begin{tabular}[]{c||c|c|c||c|c|}$\cdot$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$0$&$0$&$0$&$I_{5}$\\ \hline\cr$I_{2}$&$0$&$I_{2}$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{3}$&$0$&$0$&$I_{3}$&$I_{4}$&$0$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{4}$&$0$&$0$&$I_{4}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{5}$&$I_{5}$&$0$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr\hline\cr\end{tabular}\,\,.

⋅I1I2I3I4I5⋅I1I2I3I4I5 (4.16)

Вiдмiтимо, що напiвпростою пiдалгеброю $S$ є пiдалгебра, породжена iдемпотентами $I_{1},I_{2},I_{3}$, а нiльпотентною пiдалгеброю $N$ є пiдалгебра з базисом $\{I_{4},I_{5}\}$. Тодi алгебра $\mathbb{A}_{3}^{1}:=1\oplus_{s}N$ спiвпадає з вiдомою алгеброю $\mathbb{A}_{4}$ (див., наприклад, [6, c. 26]) i має таку таблицю множення:

11I4I5I4I400I5I500.fragments 11fragmentsI4fragmentsI5fragmentsI4fragmentsI400fragmentsI5fragmentsI500\begin{tabular}[]{c||c|c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr$I_{4}$&$I_{4}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{5}$&$I_{5}$&$0$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.

⋅1I4I5⋅1I4I5 (4.17)

Нехай в алгебрi $\mathbb{A}_{5}^{3}$ задане характеристичне рiвняння (1.1). Умова гармонiчностi (1.1) векторiв вигляду (3.1) алгебри $\mathbb{A}_{5}^{3}$ рiвносильна наступнiй системi рiвнянь

$$\begin{array}[]{l}1+a_{u}^{2}+b_{u}^{2}=0,\quad u=1,2,3,\vspace*{2mm}\\ a_{3}a_{4}+b_{3}b_{4}=0,\vspace*{2mm}\\ a_{1}a_{5}+b_{1}b_{5}=0.\\ \end{array}$$ (4.18)

Оскiльки для алгебри $\mathbb{A}_{5}^{3}$  $m=3$, то в алгебрi $\mathbb{A}_{4}$ ми будуємо три трiйки векторiв виду (4.6):

$$\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(1)=1,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{2}(1)=a_{1}+I_{1}(a_{4}I_{4}+a_{5}I_{5})=a_{1}+a_{5}I_{5}\,,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{3}(1)=b_{1}+I_{1}(b_{4}I_{4}+b_{5}I_{5})=b_{1}+b_{5}I_{5}\,,\\ \end{array}$$ (4.19)

$$\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(2)=1,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{2}(2)=a_{2}+I_{2}(a_{4}I_{4}+a_{5}I_{5})=a_{2}\,,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{3}(2)=b_{2}+I_{2}(b_{4}I_{4}+b_{5}I_{5})=b_{2}\,,\\ \end{array}$$ (4.20)

та

$$\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(3)=1,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{2}(3)=a_{3}+I_{3}(a_{4}I_{4}+a_{5}I_{5})=a_{3}+a_{4}I_{4}\,,\vspace*{2mm}\\ \widetilde{e}_{3}(3)=b_{3}+I_{3}(b_{4}I_{4}+b_{5}I_{5})=b_{3}+b_{4}I_{4}\,.\\ \end{array}$$ (4.21)

За теоремою 4.1 трiйки (4.19), (4.20) та (4.21) гармонiчнi в алгебрi $\mathbb{A}_{4}$ (тобто задовольняють умову (1.1)). Справдi, гармонiчнiсть трiйки (4.19) рiвносильна системi з першого i п’ятого рiвняння системи (4.15); гармонiчнiсть трiйки (4.20) рiвносильна другому рiвнянню системи (4.15), а гармонiчнiсть трiйки (4.21) рiвносильна системi з третього i четвертого рiвняння системи (4.15).

4.1 Лiнiйна незалежнiсть векторiв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$

З наведених прикладiв видно, що вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ при деяких $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ можуть бути лiнiйно залежними над полем $\mathbb{R}$. Так, трiйки (4.14), (4.20) завжди лiнiйно залежнi над полем $\mathbb{R}$.

Встановимо необхiднi i достатнi умови лiнiйної незалежностi над полем $\mathbb{R}$ векторiв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$.

Лема 4.3.

Нехай вектори (3.1) алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ лiнiйно незалежнi над полем $\mathbb{R}$ i нехай $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ фiксоване. Тодi

1. якщо вектори $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}$, $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\in\mathbb{A}_{n}^{m}$ лiнiйно незалежнi над полем $\mathbb{R}$, то вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ також лiнiйно незалежнi над полем $\mathbb{R}$;

2. якщо ж вектори $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,$, $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\in\mathbb{A}_{n}^{m}$ лiнiйно залежнi над полем $\mathbb{R}$, то вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ лiнiйно незалежнi над полем $\mathbb{R}$ тодi i тiльки тодi, коли iснує $r\in\{m+1,\ldots,n\}$ таке, що $I_{u}I_{r}=I_{r}$ i виконується хоча б одне спiввiдношення

$${\rm Im}\,a_{u}\,{\rm Re}\,b_{r}\neq{\rm Im}\,b_{u}\,{\rm Re}\,a_{r}\quad\text{або}\quad{\rm Im}\,a_{u}\,{\rm Im}\,b_{r}\neq{\rm Im}\,b_{u}\,{\rm Im}\,a_{r}\,.$$ (4.22)

Доказательство.

Доведемо перше твердження леми. За умовою рiвнiсть

$$\beta_{2}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}+\beta_{3}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}=0,\quad\beta_{2},\beta_{3}\in\mathbb{R}$$ (4.23)

виконується тодi i тiльки тодi, коли $\beta_{2}=\beta_{3}=0$.

Розглянемо лiнiйну комбiнацiю

$$\alpha_{1}+\alpha_{2}\,\widetilde{e}_{2}(u)+\alpha_{3}\,\widetilde{e}_{3}(u)=(\alpha_{1}+\alpha_{2}\,a_{u}+\alpha_{3}\,b_{u})+$$

$$+\left(\alpha_{2}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}+\alpha_{3}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\right)=0,\quad\alpha_{1},\alpha_{2},\alpha_{3}\in\mathbb{R}.$$ (4.24)

Оскiльки вираз у другiй дужцi в рiвностi (4.24) приймає значення в радикалi $\mathcal{R}$ алгебри, а перша дужка комплекснозначна, то умова (4.24) рiвносильна системi рiвнянь

$$\begin{array}[]{l}\alpha_{1}+\alpha_{2}\,a_{u}+\alpha_{3}\,b_{u}=0,\vspace*{2mm}\\ \alpha_{2}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}+\alpha_{3}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}=0.\\ \end{array}$$ (4.25)

З другого рiвняння системи (4.25) i умови (4.23) випливає, що $\alpha_{2}=\alpha_{3}=0$. А тодi з першого рiвняння системи (4.25) отримуємо $\alpha_{1}=0$. Отже, вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ лiнiйно незалежнi над $\mathbb{R}$.

Доведемо друге твердження леми. Розглянемо рiвнiсть

$$\beta_{1}+\beta_{2}\,e_{2}+\beta_{3}\,e_{3}=\sum\limits_{s=1}^{m}I_{s}(\beta_{1}+\beta_{2}\,a_{s}+\beta_{3}\,b_{s})+\sum\limits_{k=m+1}^{n}I_{k}(\beta_{2}\,a_{k}+\beta_{3}\,b_{k})=0,$$

яка рiвносильна системi рiвнянь

$$\begin{array}[]{rcl}\beta_{1}+\beta_{2}\,{\rm Re}\,a_{s}+\beta_{3}\,{\rm Re}\,b_{s}&=&0,\vspace*{2mm}\\ \beta_{2}\,{\rm Im}\,a_{s}+\beta_{3}\,{\rm Im}\,b_{s}&=&0,\qquad s=1,2,\ldots,m,\vspace*{2mm}\\ \beta_{2}\,{\rm Re}\,a_{k}+\beta_{3}\,{\rm Re}\,b_{k}&=&0,\vspace*{2mm}\\ \beta_{2}\,{\rm Im}\,a_{k}+\beta_{3}\,{\rm Im}\,b_{k}&=&0,\qquad k=m+1,\ldots,n.\\ \end{array}$$ (4.26)

Лiнiйна незалежнiсть над $\mathbb{R}$ векторiв $1,e_{2},e_{3}$ означає, що серед усiх рiвнянь системи (4.26), окрiм першого, iснує хоча б два рiвняння, якi мiж собою не пропорцiйнi.

Тепер запишемо умову лiнiйної незалежностi над $\mathbb{R}$ векторiв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$. Для цього систему (4.25) запишемо в розгорнутому виглядi

$$\begin{array}[]{rcl}\alpha_{1}+\alpha_{2}\,{\rm Re}\,a_{u}+\alpha_{3}\,{\rm Re}\,b_{u}&=&0,\vspace*{2mm}\\ \alpha_{2}\,{\rm Im}\,a_{u}+\alpha_{3}\,{\rm Im}\,b_{u}&=&0,\vspace*{2mm}\\ \alpha_{2}\,{\rm Re}\,a_{r}+\alpha_{3}\,{\rm Re}\,b_{r}&=&0,\vspace*{2mm}\\ \alpha_{2}\,{\rm Im}\,a_{r}+\alpha_{3}\,{\rm Im}\,b_{r}&=&0\vspace*{2mm}\\ \forall\,r\in\{m+1,\ldots,n\}&:&I_{u}I_{r}=I_{r}\,.\\ \end{array}$$ (4.27)

За умовою пункту 2 леми вектори $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,$, $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}$ лiнiйно залежнi над $\mathbb{R}$. Це означає, що в системi (4.27) всi рiвностi, окрiм перших двох, пропорцiйнi мiж собою. Очевидно, що для лiнiйної незалежностi над $\mathbb{R}$ векторiв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ необхiдно i достатньо, щоб друге рiвняння системи (4.27) було не пропорцiйне хоча б з одним iншим рiвнянням (крiм першого) системи (4.27). А це рiвносильно умовам (4.22).

∎

5 Моногеннi функцiї, визначенi в рiзних комутативних алгебрах

В алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ будемо розглядати моногеннi функцiї $\Phi$, визначенi в деякiй областi $\Pi_{\zeta}\subset E_{3}$ виду (3.7). Геометрично область $\Pi\subset\mathbb{R}^{3}$, яка конгуентна областi $\Pi_{\zeta}\subset E_{3}$, є перетином $m$ нескiнченних цилiндрiв, кожен з яких паралельний деякiй з $m$ прямих $L_{u}$ , $u=1,2,\ldots,m$ вигляду (3.5). Тобто, $\Pi=\cap_{u=1}^{m}\Pi(u),$ де $\mathbb{R}^{3}\supset\Pi(u)$ — нескiнченний цилiндр, паралельний прямiй $L_{u}$ . I те ж саме маємо для конгруентних областей в $E_{3}$:

$$\Pi_{\zeta}=\bigcap\limits_{u=1}^{m}\Pi_{\zeta}(u).$$ (5.1)

Аналiтично цилiндр $\Pi_{\zeta}(u)$ визначається рiвнiстю

$$\Pi_{\zeta}(u)=\{\zeta_{u}:=I_{u}\,\zeta\,:\,\zeta\in\Pi_{\zeta}\}.$$

Тепер розглянемо моногенну в областi $\Pi_{\zeta}$ функцiю $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$. Введемо позначення

$$\Phi_{u}(\zeta):=I_{u}\,\Phi(\zeta),\quad u=1,2,\ldots,m.$$ (5.2)

Тодi очевидною є рiвнiсть

$$\Phi=(I_{1}+\cdots+I_{m})\Phi=\sum_{u=1}^{m}\Phi_{u}\,.$$ (5.3)

Крiм того, з рiвностi (3.6) i таблицi множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ випливає, що при кожному $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ функцiя $\Phi_{u}$ моногенна у всьому нескiнченному цилiндрi $\Pi_{\zeta}(u)$.

Таким чином, кожна моногенна в областi (5.1) функцiя $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ подається у виглядi суми (5.3), де функцiя $\Phi_{u}$ моногенна у всьому цилiндрi $\Pi_{\zeta}(u)$.

Тепер перейдемо до розгляду моногенних функцiй $\widetilde{\Phi}$ в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$. Оскiльки, вiдповiдно до зауваження 4.1, алгебра $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ є пiдалгеброю алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$, то в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ усi цилiндри $\Pi_{\zeta}(u)$ з рiвностi (5.1) спiвпадають мiж собою. Тобто, в алгебрах вигляду $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ кожна моногенна функцiя буде моногенною в деякому одному нескiнченному цилiндрi.

В наступнiй теоремi встановлюється зв’язок мiж моногенними функцiями в алгебрах $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ та $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$. Для формулювання результату введемо деякi позначення.

На вектори вигляду (4.6) алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ натягнемо лiнiйний простiр $\widetilde{E}_{3}(u):=\{\widetilde{\zeta}(u)=x+y\widetilde{e}_{2}(u)+z\widetilde{e}_{3}(u):\,\,x,y,z\in\mathbb{R}\}$. Трiйка векторiв (4.6) визначає одну пряму $\widetilde{L}(u)$ виду (3.5), яка вiдповiдає множинi необоротних елементiв $\widetilde{\zeta}(u)$ простору $\widetilde{E}_{3}(u)$. Нехай $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}$ — деякий нескiнченний цилiндр в $\widetilde{E}_{3}(u)$, паралельний прямiй $\widetilde{L}(u)$.

Теорема 5.1.

Нехай в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ iснує трiйка лiнiйно незалежних над $\mathbb{R}$ векторiв $1,e_{2},e_{3}$, якi задовольняють характеристичне рiвняння (1.5) i нехай $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ при всiх $u=1,2,\ldots,m$. Крiм того, нехай функцiя $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ змiнної $\zeta=x+ye_{2}+ze_{3}$ моногенна в областi $\Pi_{\zeta}\subset E_{3}$ виду (5.1). Тодi в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ (де нiльпотентна пiдалгебра $N$ та ж сама що й в алгебрi $\mathbb{A}_{n}^{m}$) для кожного $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ iснує трiйка векторiв (4.6), яка задовольняє характеристичне рiвняння $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ i iснує функцiя $\widetilde{\Phi}_{u}:\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}\rightarrow\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ змiнної $\widetilde{\zeta}(u)$, яка моногенна в цилiндрi

$$\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}=\left\{\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{E}_{3}(u)\,:\,f_{u}\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}=f_{u}(\zeta)\,,\,\zeta\in\Pi_{\zeta}(u)\right\}$$

така, що

$$\Phi_{u}(\zeta)=I_{u}\,\widetilde{\Phi}_{u}\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}.$$ (5.4)

Доказательство.

Iснування трiйки (4.6) з властивiстю $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ доведено в теоремi 4.1. Нехай надалi $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ фiксоване. Доведемо iснування i моногеннiсть в областi $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}$ функцiї $\widetilde{\Phi}_{u}$, яка задовольняє рiвнiсть (5.4). З цiєю метою спочатку доведемо рiвнiсть

$$I_{u}\,\zeta^{-1}=I_{u}\,\widetilde{\zeta}^{-1}(u)$$ (5.5)

$$\forall\,\zeta=x+ye_{2}+ze_{3}\,\,\,\forall\,\widetilde{\zeta}(u)=x+y\widetilde{e}_{2}(u)+z\widetilde{e}_{3}(u),\,\,x\in\mathbb{C},y,z\in\mathbb{R}.$$

З рiвностей (4.10), (4.6) випливають спiввiдношення

$$I_{u}\,e_{2}=I_{u}\,\widetilde{e}_{2}(u)\,,\quad I_{u}\,e_{3}=I_{u}\,\widetilde{e}_{3}(u)\,,$$

з яких, в свою чергу, випливає рiвнiсть

$$I_{u}\,\zeta=I_{u}\,\widetilde{\zeta}(u).$$ (5.6)

Розглянемо рiзницю $I_{u}\,\zeta^{-1}-I_{u}\,\widetilde{\zeta}^{-1}(u)$. За формулою Гiльберта (див., наприклад, теорему 4.8.2 в [13]), маємо

$$I_{u}\,\zeta^{-1}-I_{u}\,\widetilde{\zeta}^{-1}(u)=\big{(}I_{u}\,\zeta-I_{u}\,\widetilde{\zeta}(u)\big{)}\Big{(}\zeta\,\widetilde{\zeta}(u)\Big{)}^{-1}=0,$$

внаслiдок рiвностi (5.6). Отже, рiвнiсть (5.5) доведено. Тепер з (5.5) маємо спiввiдношення

$$I_{u}(t-\zeta)^{-1}=I_{u}\big{(}t-\widetilde{\zeta}(u)\big{)}^{-1}$$ (5.7)

$$\forall\,t\in\mathbb{C}:\,t\neq\xi_{u}=f_{u}(\zeta)\quad\forall\,\zeta\in\Pi_{\zeta}(u)\quad\forall\,\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}\,.$$

З таблицi множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ i формули (3.6) для моногенної в областi $\Pi_{\zeta}(u)$ функцiї $\Phi_{u}(\zeta)$ маємо представлення

$$\Phi_{u}(\zeta)=I_{u}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u}}\Bigr{(}F_{u}(t)+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,G_{s}(t)\Bigr{)}(t-\zeta)^{-1}\,dt,$$ (5.8)

де функцiї $F_{u}\,,G_{s}$ визначенi в теоремi A.

Враховуючи спiввiдношення (5.7), представлення (5.8) перепишемо у виглядi

$$\Phi_{u}(\zeta)=I_{u}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u}}\Bigr{(}F_{u}(t)+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,G_{s}(t)\Bigr{)}\big{(}t-\widetilde{\zeta}(u)\big{)}^{-1}\,dt.$$ (5.9)

Оскiльки в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ мiститься єдиний максимальний iдеал $\mathcal{I}$, який спiвпадає з радикалом (2.1) цiєї алгебри $\mathcal{R}$, то на цiй алгебрi визначений єдиний лiнiйний неперервний мультиплiкативний функцiонал $f:\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}\rightarrow\mathbb{C}$ ядром якого є радикал $\mathcal{R}$. А це означає, що $f\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$ для кожного $\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{E}_{3}(u)$. Беручи до уваги рiвнiсть $f_{u}(\zeta)=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$ для довiльного $\zeta\in E_{3}$, маємо рiвнiсть

$$f\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}=f_{u}(\zeta).$$ (5.10)

З рiвностi (5.10) i умови теореми $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ отримуємо спiввiдношення $f\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}=\mathbb{C}$ для довiльного $\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{E}_{3}(u)$.

Щойно ми показали, що виконуються умови теореми A для моногенних функцiй в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$. Тодi в алгебрi $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ формула (3.6) для моногенної в областi $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}$ функцiї $\widetilde{\Phi}_{u}\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}$ має вигляд

$$\widetilde{\Phi}_{u}\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\gamma}\Bigr{(}\widetilde{F}(t)+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,\widetilde{G}_{s}(t)\Bigr{)}\big{(}t-\widetilde{\zeta}(u)\big{)}^{-1}\,dt.$$ (5.11)

Потрiбна нам формула (5.4) буде прямим наслiдком рiвностей (5.9) та (5.11), якщо ми покажемо, що можна покласти $\gamma\equiv\Gamma_{u}$, $F_{u}\equiv\widetilde{F}$ i $G_{s}\equiv\widetilde{G}_{s}$ для таких $s$, що $I_{u}\,I_{s}=I_{s}$ . Покажемо це.

З рiвностi (5.10) випливає, що цилiндри $\Pi_{\zeta}(u)\subset E_{3}$ та $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}\subset\widetilde{E}_{3}(u)$ вiдповiдними функцiоналами $f_{u}$ та $f$ вiдображаються в одну i ту ж область $D$ комплексної площини $\mathbb{C}$. А це означає, що функцiї $F_{u}$ i $\widetilde{F}$, а також функцiї $G_{s}$ i $\widetilde{G}_{s}$ голоморфнi в однiй i тiй самiй областi $D$. Отже, ми можемо покласти $F_{u}\equiv\widetilde{F}$ i $G_{s}\equiv\widetilde{G}_{s}$ в $D$.

Оскiльки кривi iнтегрування $\gamma$ i $\Gamma_{u}$ лежать в областi $D$, то ми можемо взяти $\gamma\equiv\Gamma_{u}$ . Бiльше того, оскiльки за теоремою А крива $\Gamma_{u}$ в рiвностi (5.8) охоплює точку $f_{u}(\zeta)=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$, то внаслiдок рiвностi (5.10) крива $\gamma\equiv\Gamma_{u}$ охоплює спектр точки $\widetilde{\zeta}(u)$ — точку $f\big{(}\widetilde{\zeta}(u)\big{)}=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$. А це нам i потрiбно. Теорему доведено. ∎

Зауваження 5.1.

З рiвностей (5.3), (5.4) випливає представлення

$$\Phi(\zeta)=I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big{(}\widetilde{\zeta}(1)\big{)}+\cdots+I_{m}\,\widetilde{\Phi}_{m}\big{(}\widetilde{\zeta}(m)\big{)}.$$ (5.12)

Зауваження 5.2.

Теорема 4.1 означає, що функцiї $\Phi$ i $I_{u}\widetilde{\Phi}_{u}$ при всiх $u=1,2,\ldots,m$ задовольняють одне й те ж саме диференцiальне рiвняння виду (1.3).

Зауваження 5.3.

Теорема 5.1 стверджує, що для побудови розв’язкiв диференцiального рiвняння (1.3) у виглядi компонент моногенних функцiй зi значеннями в комутативних алгебрах, достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй в алгебрах з базисом $\{1,\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n}\}$, де $\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n}$ — нiльпотенти. Тобто кiлькiсть таких $n$-вимiрних комутативних асоцiативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ в яких потрiбно вивчати моногеннi функцiї рiвна кiлькостi $(n-1)$-вимiрних комутативних асоцiативних комплексних нiльпотентних алгебр.

Зокрема, серед двовимiрних комутативних асоцiативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких iснує всього двi) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй в бiгармонiчнiй алгебрi $\mathbb{B}$. Серед тривимiрних комутативних асоцiативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких iснує всього чотири) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй в двох iз них (це алгебри $\mathbb{A}_{3}$ i $\mathbb{A}_{4}$ в термiнах роботи [6]). А серед чотиривимiрних комутативних асоцiативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких iснує всього 9, див. [16]) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй в чотирьох iз них (це алгебри $\widetilde{A}_{3,1}$, $\widetilde{A}_{3,2}$, $\widetilde{A}_{3,3}$, $\widetilde{A}_{3,4}$ з таблицi 9 роботи [17], див. також теорему 5.1 в роботi [18]). Серед усiх п’ятивимiрних комутативних асоцiативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких iснує всього 25, див. [16]) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй в дев’яти iз них (таблицi множення усiх цих 9 нiльпотентних чотиривимiрних алгебр наведено в теоремi 6.1 з роботи [18]). I нарештi серед усiх шестивимiрних комутативних асоцiативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ достатньо обмежитись вивченням моногенних функцiй в 25-ти iз них (усi цi 25 нiльпотентних п’ятивимiрних алгебр наведено в таблицi 1 з роботи [19]). Вiдомо також (див. [20]), що починаючи з розмiрностi 6 множина усiх попарно неiзоморфних нiльпотентних комутативних алгебр над $\mathbb{C}$ є нескiнченною.

Зауваження 5.4.

Теорема 5.1 залишається справедливою для випадку, коли ми будемо розглядати функцiї $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ змiнної $\zeta:=\sum\limits_{r=1}^{k}x_{r}e_{r}$, $2\leq k\leq 2n$, яка моногенна в областi $\Pi_{\zeta}\subset E_{k}$. При цьому замiсть теореми A необхiдно використовувати теорему 1 з роботи [21].

Продемоструємо теорему 5.1 на алгебрах, якi розглядалися в прикладах 4.1 та 4.2.

Приклад 5.1.

Отже, розглядаємо алгебру $\mathbb{A}_{3}^{2}$ з таблицею множення (4.12). Для алгебри $\mathbb{A}_{3}^{2}$ алгеброю виду $1\oplus_{s}N$ є бiгармонiчнi алгебра $\mathbb{B}$ з таблицею множення (4.13).

Вiдповiдно до представлення (3.6), кожна моногенна функцiя $\Phi$ зi значеннями в алгебрi $\mathbb{A}_{3}^{2}$ подається у виглядi

$$\Phi(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}+F_{2}(\xi_{2})I_{2}+\Big{(}(a_{3}y+b_{3}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big{)}I_{3}$$ (5.13)

$$\forall\,\zeta\in\Pi_{\zeta}\,,\quad\xi_{u}=x+a_{u}y+b_{u}z,\,\,u=1,2,$$

де $F_{1}$ — деяка голоморфна функцiя в областi $D_{1}$ , а $F_{2}\,,G_{3}$ — деякi голоморфнi функцiї в областi $D_{2}$ . Оскiльки в $\mathbb{A}_{3}^{2}$   $m=2$, то геометрично область $\Pi_{\zeta}$ є перетином двох нескiнченних цилiндрiв:  $\Pi_{\zeta}=\Pi_{\zeta}(1)\cap\Pi_{\zeta}(2)$.

Зауважимо, що представлення (5.13) ранiше було отримано в роботi [8]. Крiм того, функцiя (5.13) задовольняє деяке диференцiальне рiвняння вигляду (1.3).

Подамо функцiю (5.13) у виглядi (5.3):

$$\Phi(\zeta)=\Phi(\zeta)I_{1}+\Phi(\zeta)I_{2}=:\Phi_{1}(\zeta)+\Phi_{2}(\zeta),$$ (5.14)

де $\Phi_{1}(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}$ — моногенна функцiя в цилiндрi $\Pi_{\zeta}(1)$, а функцiя

$$\Phi_{2}(\zeta)=F_{2}(\xi_{2})I_{2}+\Big{(}(a_{3}y+b_{3}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big{)}I_{3}$$

моногенна в цилiндрi $\Pi_{\zeta}(2)$.

Перейдемо до розгляду моногенних функцiй в алгебрi $\mathbb{B}$. З представлення (3.6) випливає, що кожна моногенна функцiя $\widetilde{\Phi}$ зi значеннями в алгебрi $\mathbb{B}$ подається у виглядi

$$\widetilde{\Phi}(\widetilde{\zeta})=\widetilde{F}(\widetilde{\xi})+\Big{(}(a_{3}y+b_{3}z)\widetilde{F}^{\prime}(\widetilde{\xi})+\widetilde{G}(\widetilde{\xi})\Big{)}I_{3}\quad\forall\,\widetilde{\zeta}\in\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}\,,\,\,\widetilde{\xi}=f(\widetilde{\zeta}),$$ (5.15)

де $\widetilde{F},\widetilde{G}$ — деякi голоморфнi функцiї в областi $D$. Область $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}$ є нескiнченним цилiндром. Рiвнiсть (5.15) для спецiального випадку встановлена в роботi [15].

Теорема 5.1 стверджує наступне:

$\displaystyle 1)$ в алгебрi $\mathbb{B}$ iснує трiйка векторiв $1,\widetilde{e}_{2}(1)\,,\widetilde{e}_{3}(1)$, яка задовольняє те ж саме характеристичне рiвняння що й трiйка $1,e_{2},e_{3}\in\mathbb{A}_{3}^{2}$. При цьому, будуть виконуватись спiввiдношення $\xi_{1}\equiv\widetilde{\xi}$, $D_{1}\equiv D$ i, крiм того, iснує моногенна в $\mathbb{B}$ функцiя $\widetilde{\Phi}$ така, що

$$I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big{(}\widetilde{\zeta}(1)\big{)}=\Phi_{1}(\zeta)\,.$$ (5.16)

$\displaystyle 2)$ в алгебрi $\mathbb{B}$ iснує трiйка векторiв $1,\widetilde{e}_{2}(2)\,,\widetilde{e}_{3}(2)$, яка задовольняє те ж саме характеристичне рiвняння що й трiйка $1,e_{2},e_{3}\in\mathbb{A}_{3}^{2}$. При цьому, будуть виконуватись спiввiдношення $\xi_{2}\equiv\widetilde{\xi}$, $D_{2}\equiv D$ i, крiм того, iснує моногенна функцiя $\widetilde{\Phi}$ така, що

$$I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big{(}\widetilde{\zeta}(2)\big{)}=\Phi_{2}(\zeta)\,.$$ (5.17)

Потрiбнi трiйки векторiв $1,\widetilde{e}_{2}(1)\,,\widetilde{e}_{3}(1)$ та $1,\widetilde{e}_{2}(2)\,,\widetilde{e}_{3}(2)$ були знайденi у прикладi 4.1. Розглянемо випадок 1). Дiйсно, для трiйки (4.14) маємо $\widetilde{\zeta}(1)=x+a_{1}y+b_{1}z\equiv\xi_{1}\equiv\widetilde{\xi}$, $D_{1}\equiv D$. Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{1}$, $\widetilde{G}\equiv G_{3}$ в $D$. Тодi рiвнiсть (5.15) перепишеться у виглядi

$$\widetilde{\Phi}_{1}(\widetilde{\zeta}(1))=F_{1}(\xi_{1})+\Big{(}(a_{3}y+b_{3}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{3}(\xi_{1})\Big{)}I_{3}\,.$$ (5.18)

Помноживши рiвнiсть (5.18) на $I_{1}$ , переконуємось у справедливостi рiвностi (5.16).

Розглянемо випадок 2). Дiйсно, для трiйки (4.15) маємо

$$\widetilde{\zeta}(2)=x+y\widetilde{e}_{2}(2)+z\widetilde{e}_{3}(2)=x+a_{2}y+b_{2}z+a_{3}xI_{3}+b_{3}yI_{3}\,.$$

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(2))=x+a_{2}y+b_{2}z=\xi_{2}\equiv\widetilde{\xi}$, $D_{2}\equiv D$. Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{2}$, $\widetilde{G}\equiv G_{3}$ в $D$. Тодi рiвнiсть (5.15) перепишеться у виглядi

$$\widetilde{\Phi}_{2}(\widetilde{\zeta}(2))=F_{2}(\xi_{2})+\Big{(}(a_{3}y+b_{3}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big{)}I_{3}\,.$$ (5.19)

Помноживши рiвнiсть (5.19) на $I_{2}$ , переконуємось у справедливостi рiвностi (5.17).

Таким чином, справедлива рiвнiсть (5.12):

$$\Phi(\zeta)=I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big{(}\widetilde{\zeta}(1)\big{)}+I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big{(}\widetilde{\zeta}(2)\big{)},$$

де $\Phi$ приймає значення в алгебрi $\mathbb{A}_{3}^{2}$ , а $\widetilde{\Phi}_{1}\big{(}\widetilde{\zeta}(1)\big{)},\widetilde{\Phi}_{2}\big{(}\widetilde{\zeta}(2)\big{)}$ приймають значення в $\mathbb{B}$.

Приклад 5.2.

Отже, розглядаємо алгебру $\mathbb{A}_{5}^{3}$ з таблицею множення (4.16). Для алгебри $\mathbb{A}_{5}^{3}$ алгеброю виду $1\oplus_{s}N$ є алгебра $\mathbb{A}_{4}$ з таблицею множення (4.17).

Вiдповiдно до представлення (3.6), кожна моногенна функцiя $\Phi$ зi значеннями в алгебрi $\mathbb{A}_{5}^{3}$ подається у виглядi

$$\Phi(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}+F_{2}(\xi_{2})I_{2}+F_{3}(\xi_{3})I_{3}+\Big{(}(a_{4}y+b_{4}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{3}(\xi_{3})\Big{)}I_{4}+$$

$$+\Big{(}(a_{5}y+b_{5}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{5}(\xi_{1})\Big{)}I_{5}$$ (5.20)

$$\forall\,\zeta\in\Pi_{\zeta}\,,\quad\xi_{u}=x+a_{u}y+b_{u}z,\,\,u=1,2,3,$$

де $F_{1}\,,G_{5}$ — деякi голоморфнi функцiї в областi $D_{1}$ , $F_{2}$ — деяка голоморфна функцiя в областi $D_{2}$ , а $F_{3}\,,G_{3}$ — деякi голоморфнi функцiї в областi $D_{3}$ . Оскiльки для $\mathbb{A}_{5}^{3}$   $m=3$, то геометрично область $\Pi_{\zeta}$ є перетином трьох нескiнченних цилiндрiв:  $\Pi_{\zeta}=\Pi_{\zeta}(1)\cap\Pi_{\zeta}(2)\cap\Pi_{\zeta}(3)$.

Подамо функцiю (5.20) у виглядi (5.3):

$$\Phi(\zeta)=\Phi(\zeta)I_{1}+\Phi(\zeta)I_{2}+\Phi(\zeta)I_{3}=:\Phi_{1}(\zeta)+\Phi_{2}(\zeta)+\Phi_{3}(\zeta),$$ (5.21)

де

$$\Phi_{1}(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}+\Big{(}(a_{5}y+b_{5}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{5}(\xi_{1})\Big{)}I_{5}$$

— моногенна функцiя в цилiндрi $\Pi_{\zeta}(1)$, функцiя $\Phi_{2}(\zeta)=F_{2}(\xi_{2})I_{2}$ моногенна в цилiндрi $\Pi_{\zeta}(2)$ , а функцiя

$$\Phi_{3}(\zeta)=F_{3}(\xi_{3})I_{3}+\Big{(}(a_{4}y+b_{4}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{3}(\xi_{3})\Big{)}I_{4}$$

моногенна в цилiндрi $\Pi_{\zeta}(3)$.

Перейдемо до розгляду моногенних функцiй в алгебрi $\mathbb{A}_{4}$. З представлення (3.6) випливає, що кожна моногенна функцiя $\widetilde{\Phi}$ зi значеннями в алгебрi $\mathbb{A}_{4}$ подається у виглядi

$$\widetilde{\Phi}(\widetilde{\zeta})=\widetilde{F}(\widetilde{\xi})+\Big{(}(a_{4}y+b_{4}z)\widetilde{F}^{\prime}(\widetilde{\xi})+\widetilde{G}_{3}(\widetilde{\xi})\Big{)}I_{4}+$$

$$+\Big{(}(a_{5}y+b_{5}z)\widetilde{F}^{\prime}(\widetilde{\xi})+\widetilde{G}_{5}(\widetilde{\xi})\Big{)}I_{5}\quad\forall\,\widetilde{\zeta}\in\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}\,,\,\,\widetilde{\xi}=f(\widetilde{\zeta}),$$ (5.22)

де $\widetilde{F},\widetilde{G}_{3}\,,\widetilde{G}_{5}$ — деякi голоморфнi функцiї в областi $D\subset\mathbb{C}$. Область $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}$ є нескiнченним цилiндром.

Для трiйки (4.19) алгебри $\mathbb{A}_{4}$ маємо

$$\widetilde{\zeta}(1)=x+y\widetilde{e}_{2}(1)+z\widetilde{e}_{3}(1)=x+a_{1}y+b_{1}z+a_{5}xI_{5}+b_{5}yI_{5}\,.$$

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(1))=x+a_{1}y+b_{1}z=\xi_{1}\equiv\widetilde{\xi}$, $D_{1}\equiv D$. Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{1}$, $\widetilde{G}_{3}\equiv G_{3}$, $\widetilde{G}_{5}\equiv G_{5}$ в $D$. Тодi рiвнiсть (5.22) перепишеться у виглядi

$$\widetilde{\Phi}_{1}(\widetilde{\zeta}(1))=F_{1}(\xi_{1})+\Big{(}(a_{4}y+b_{4}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{3}(\xi_{1})\Big{)}I_{4}+$$

$$+\Big{(}(a_{5}y+b_{5}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{5}(\xi_{1})\Big{)}I_{5}\,.$$ (5.23)

Помноживши рiвнiсть (5.23) на $I_{1}$ , переконуємось у справедливостi рiвностi

$$I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big{(}\widetilde{\zeta}(1)\big{)}=\Phi_{1}(\zeta)\,.$$

Для трiйки (4.20) алгебри $\mathbb{A}_{4}$ маємо

$$\widetilde{\zeta}(2)=x+y\widetilde{e}_{2}(2)+z\widetilde{e}_{3}(2)=x+a_{2}y+b_{2}z.$$

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(2))=\widetilde{\zeta}(2)=x+a_{2}y+b_{2}z=\xi_{2}\equiv\widetilde{\xi}$, $D_{2}\equiv D$. Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{2}$, $\widetilde{G}_{3}\equiv G_{3}$, $\widetilde{G}_{5}\equiv G_{5}$ в $D$. Тодi рiвнiсть (5.22) набуде вигляду

$$\widetilde{\Phi}_{2}(\widetilde{\zeta}(2))=F_{2}(\xi_{2})+\Big{(}(a_{4}y+b_{4}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big{)}I_{4}+$$

$$+\Big{(}(a_{5}y+b_{5}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{5}(\xi_{2})\Big{)}I_{5}\,.$$ (5.24)

Помноживши рiвнiсть (5.24) на $I_{2}$ , переконуємось у справедливостi рiвностi

$$I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big{(}\widetilde{\zeta}(2)\big{)}=\Phi_{2}(\zeta)\,.$$

Нарештi, для трiйки (4.21) отримуємо

$$\widetilde{\zeta}(3)=x+y\widetilde{e}_{2}(3)+z\widetilde{e}_{3}(3)=x+a_{3}y+b_{3}z+a_{4}xI_{4}+b_{4}yI_{4}\,.$$

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(3))=x+a_{3}y+b_{3}z=\xi_{3}\equiv\widetilde{\xi}$, $D_{3}\equiv D$. Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{3}$, $\widetilde{G}_{3}\equiv G_{3}$, $\widetilde{G}_{5}\equiv G_{5}$ в $D$. Тодi рiвнiсть (5.22) перепишеться у виглядi

$$\widetilde{\Phi}_{3}(\widetilde{\zeta}(3))=F_{3}(\xi_{3})+\Big{(}(a_{4}y+b_{4}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{3}(\xi_{3})\Big{)}I_{4}+$$

$$+\Big{(}(a_{5}y+b_{5}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{5}(\xi_{3})\Big{)}I_{5}\,.$$ (5.25)

Помноживши рiвнiсть (5.25) на $I_{3}$ , переконуємось у справедливостi рiвностi

$$I_{3}\,\widetilde{\Phi}_{3}\big{(}\widetilde{\zeta}(3)\big{)}=\Phi_{3}(\zeta)\,.$$

Таким чином, справедлива рiвнiсть (5.12):

$$\Phi(\zeta)=I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big{(}\widetilde{\zeta}(1)\big{)}+I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big{(}\widetilde{\zeta}(2)\big{)}+I_{3}\,\widetilde{\Phi}_{3}\big{(}\widetilde{\zeta}(3)\big{)},$$

де $\Phi$ приймає значення в алгебрi $\mathbb{A}_{5}^{3}$ , а $\widetilde{\Phi}_{1}\big{(}\widetilde{\zeta}(1)\big{)}$, $\widetilde{\Phi}_{2}\big{(}\widetilde{\zeta}(2)\big{)}$, $\widetilde{\Phi}_{3}\big{(}\widetilde{\zeta}(3)\big{)}$ приймають значення в $\mathbb{A}_{4}$.

IНФОРМАЦIЯ ПРО АВТОРА

Вiталiй Станiславович Шпакiвський
Iнститут математики НАН України,
вул. Терещенкiвська, 3, Київ, Україна
shpakivskyi86@gmail.com