УДК 517.98

М. А. Митрофанов О. В. Равський

АПРОКСИМАЦIЯ НЕПЕРЕРВНИХ ФУНКЦIЙ НА ПРОСТОРАХ ФРЕШЕ

У статтi розглянуто апроксимацiю аналiтичними та $*$-аналiтичними функцiями неперервних функцiй на злiченно нормованих просторах Фреше. Також знайдено критерiй iснування продовження неперервної функцiї з всюди щiльного пiдпростору топологiчного простору на весь простiр.

У питаннi апроксимацiї неперервних функцiй на просторi першi грунтовнi результати були отриманi ще Вейєрштрассом у 1885 роцi. Проте, цi дослiдження стосувалися пiдмножин скiнченовимiрних просторiв. У випадку дiйсного банахового простору наступний позитивний результат отримано Я. Курцвейлом у [6]:

Теорема 1

. Нехай $X$ — сепарабельний дiйсний банахiв простiр, що допускає роздiлячий полiном, $G$ — довiльна вiдкрита пiдмножина в $X$. Нехай $F$ — неперервний оператор визначений в $G$ зi значеннями в довiльному банаховому просторi $Y$. Тодi для довiльного $\varepsilon>0$ iснує такий оператор $H$, аналiтичний в $G$, що нерiвнiсть:

$$||F(x)-H(x)||<\varepsilon$$ (1)

виконується для всiх $x\in G$.

Пiзнiше М. Боiсо i П. Гаєк у працi [5] отримали, для апроксимацiї рiвномiрно неперервних функцiй на дiйсних банахових просторах, сильнiший результат при пiдсиленi додаткових умов. У 2009 роцi у працi [2] отримано аналоги результатiв Я. Курцвейла та М. Боiсо i П. Гаєка для комплексних банахових просторiв.

В данiй роботi автори, спираючись на попереднi результати отриманi для банахових просторiв, дослiджують можливiсть апроксимацiї неперервних функцiї для деяких просторiв Фреше, причому як для дiйсного, так i для комплексного випадку.

Нагадаємо основнi означення. Нехай $X$ та $Y$ лiнiйнi простори над $\mathbb{R}$ або $\mathbb{C}$.

Означення 1

. Вiдображення $B_{n},$ $B_{n}:X^{n}\to Y$ називається $*$-$n$-лiнiйним, якщо воно подається у виглядi:

$$B_{n}(x_{1},...,x_{k},x_{k+1},...,x_{k+m})=\sum_{k+m=n}c_{km}B_{km}(x_{1},...,x_{k},x_{k+1},...,x_{k+m}),$$

де вiдображення $B_{km}:X^{k+m}\to Y$ є ненульовим $k$–лiнiйним вiдносно $x_{i}\in X$, для $1\leq i\leq k\in\mathbb{N}$ i $m$–антилiнiйним вiдносно $x_{k+j}\in X$, для $1\leq j\leq m\in\mathbb{N}.$ Коефiцiєнти $c_{km}$ приймають значення $0$ або $1$, але принаймнi одне значення $c_{km}$ вiдмiнне вiд нуля, та $n=k+m$.

Означення 2

. Вiдображення $F_{n},$ $F_{n}:X\to Y$ називається $n$-однорiдним $*$-полiномом, якщо iснує $*$-$n$-лiнiйне вiдображення $B_{n}:X^{n}\to Y$ таке, що $F_{n}(x)=B_{n}(x,...,x)$, для всiх $x\in X$. У випадку коли $n=0$, $F_{0}$ є тотожною константою в $Y$.

Означення 3

. Вiдображення $F$ з $X$ в $Y$, називається $*$-полiномом степеня $j$, якщо $\displaystyle F=\sum_{n=0}^{j}F_{n},$ де $F_{n}$ є $n$-однорiдним $*$-полiномом та $F_{j}\neq 0.$

Нехай $X$ топологiчний векторний простiр, $Y$ нормований простiр.

Означення 4

. Вiдображення $F:X\to Y$ називається $*$-аналiтичним, якщо для кожної точки $x\in X$ iснує окiл $V\subset X,$ $x\in V,$ такий що $\displaystyle F(x)=\sum_{n=0}^{\infty}F_{n}(x),$ де $F_{n}$ є $n$-однорiдними неперервними $*$-полiномами i ряд $\displaystyle\sum_{n=0}^{\infty}F_{n}(x)$ збiгається рiвномiрно в околi $V$ за нормою простору $Y.$

Позначимо через $\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)$ лiнiйний простiр всiх $*$-аналiтичних вiдображень з комплексного нормованого простору $X$ в комплексний банаховий простiр $Y.$

Легко бачити, що якщо $F_{n}$ породжуються лише формами вигляду $B_{k0}$, то означення $F_{n}$ буде означенням полiнома на лiнiйному просторi та вiдповiдне вiдображення $F$, породжене вiдображеннями $F_{n}$, буде аналiтичною функцiєю.

Позначимо через ${\mathcal{H}}(X,Y)$ лiнiйний простiр всiх аналiтичних вiдображень з нормованого простору $X$ в банаховий простiр $Y.$

Означення 5

. $*$-полiном $P:X\to\mathbb{C}$ на нормованому просторi $X$ називається роздiляючим $*$-полiномом, якщо:

1.$\ P(0)=0.$

2.$\ \mid P(x)\mid\geq 1$ для кожного $x\in X$ такого, що $\|x\|=1.$

Зокрема, якщо $*$-полiном $P$ є полiномом i дiє з дiйсного простору $X$ у простiр $\mathbb{R}$, то вiн називається роздiляючим полiномом.

Означення 6

. Нехай $X$ є комплексним нормованим простором. Будемо говорити, що функцiя $Q:X\to\mathbb{C}$, $\displaystyle Q(x)=\sum_{n=1}^{\infty}Q_{n}(x)$ для всiх $x\in X$, де $Q_{n}(x)$ — $n$-однорiднi $*$-полiноми, є рiвномiрно $*$-аналiтичною та роздiляючою, якщо вона задовольняє наступним умовам:
1. Iснує таке число $R_{Q}$, що ряд $\displaystyle\sum_{n=1}^{\infty}Q_{n}(x)$ збiгається рiвномiрно в кулi радiуса $R_{Q}$ з центром у довiльнiй точцi $x_{0}\in X$.
2. Iснує $\alpha\in\mathbb{R}$ таке, що множина таких $x\in X$, що $|Q(x)|<\alpha$ є непорожньою та лежить у вiдкритiй одиничнiй кулi $B$.

Означення 7

. Нехай $X$ є дiйсним нормованим простором. Будемо говорити, що дiйсна функцiя $Q:X\to\mathbb{R}$ є рiвномiрно аналiтичною i роздiляючою, якщо вона задовольняє наступним умовам:
1. Функцiя $Q$ є дiйсною аналiтичною на $X$ з радiусом збiжностi $R_{Q_{x}}$ в кожнiй точцi $x\in X$ бiльшим або рiвним за $R_{Q}$ для деякого $R_{Q}>0$.
2. Iснує $\alpha\in\mathbb{R}$ таке, що множина таких $x\in X$ що $Q(x)<\alpha$ є непорожньою та лежить у вiдкритiй одиничнiй кулi $B$.

Нам знадобляться наступнi двi технiчнi леми. Хоча, напевне, їх доведення є вiдомими, авторам не вдалося їх знайти в лiтературi, i тому, заради повноти, ми наводимо доведення цих лем нижче.

Для фiльтра $\mathcal{F}$ на топологiчному просторi через $\lim\mathcal{F}$ ми позначатимемо множину всiх границь фiльтру $\mathcal{F}$. Згiдно з [4, 1.6] ми будемо казати, що фiльтр $\mathcal{F}$ збiгається до точки $x$, якщо $x\in\lim\mathcal{F}$, та що фiльтр $\mathcal{F}$ є збiжним, якщо $\lim\mathcal{F}\not=\emptyset$.

Нехай $X$ — топологiчний простiр, $Y$ — регулярний топологiчний простiр, $D$ – щiльна пiдмножина простору $X$, $g:D\to Y$ вiдображення та $\mathcal{F}$ — фiльтр на просторi $X$. Через $g(\mathcal{F})$ позначимо фiльтр на просторi $Y$, породжений базою $\{g(F):F\in\mathcal{F}\}$. Для кожної точки $x\in X$ через $\mathcal{F}_{x}$ позначимо слiд фiльтру всiх околiв точки $x$ на множинi $D$.

Лема 1

. Неперервне вiдображення $f:D\to Y$ продовжується до неперервного вiдображення $\widetilde{f}:X\to Y$ тодi i лише тодi, коли для довiльної точки $x\in X$ фiльтр $f(\mathcal{F}_{x})$ є збiжним.

Доведення. Необхiднiсть. Нехай $x\in X$ — довiльна точка. Тодi, оскiльки вiдображення $f$ є неперервним, за твердженням [4, 1.6.10], виконується включення

$$\widetilde{f}(x)\in\widetilde{f}(\lim\mathcal{F}_{x})\subset\lim\widetilde{f}(\mathcal{F}_{x})=\lim f(\mathcal{F}_{x}),$$

отже фiльтр $f(\mathcal{F}_{x})$ є збiжним.

Достатнiсть. Оскiльки простiр $Y$ є хаусдорфовим, то, за твердженням [4, 1.6.11], для кожної точки $x\in X$ фiльтр $f(\mathcal{F}_{x})$ має єдину границю. Побудуємо вiдображення $\widetilde{f}$, прийнявши $\{\widetilde{f}(x)\}=\lim f(\mathcal{F}_{x})$, для кожної точки $x\in X$. За неперервнiстю $f$ на $D$ маємо $\{\widetilde{f}(x)\}=\lim f(\mathcal{F}_{x})\supset f(\lim\mathcal{F}_{x})=\{f(x)\}$. Отже, вiдображення $\widetilde{f}$ є продовженням вiдображення $f$.

Покажемо тепер неперервнiсть вiдображення $\widetilde{f}$. Нехай $\widetilde{V}$ — довiльна непорожня вiдкрита пiдмножина простору $Y$ та $x\in\widetilde{f}^{-1}(\widetilde{V})$. За регулярнiстю простору $Y$, iснує вiдкрита пiдмножина $\widetilde{U}$ така, що $\widetilde{f}(x)\in\widetilde{U}\subset\overline{\widetilde{U}}\subset\widetilde{V}$. Оскiльки $\lim f(\mathcal{F}_{x})\subset\widetilde{U}$, то iснує вiдкритий окiл $U$ точки $x$, такий, що $f(U\cap D)\subset\widetilde{U}.$ Тодi для кожної точки $x^{\prime}\in U$ маємо $\{\widetilde{f}(x^{\prime})\}=\lim f(\mathcal{F}_{x^{\prime}})\subset\overline{\widetilde{U}}\subset\widetilde{V}$.

$\square$

Топологiчний простiр $X$ називається простором Фреше-Урисона (див. наприклад [4, 1.6]), якщо для довiльної $A\subset X$ та довiльної $x\in\overline{A}$ iснує послiдовнiсть $\{x_{n}\}$ точок множини $A$, збiжна до $x$. Кожен простiр з першою аксiомою злiченностi (а, отже, i кожен метризовний простiр) є простором Фреше-Урисона [4, 1.6.14].

Лема 2

. Нехай $X$ — простiр Фреше-Урисона, $Y$ — регулярний топологiчний простiр, $D$ — щiльна пiдмножина простору $X$. Неперервне вiдображення $f:D\to Y$ продовжується до неперервного вiдображення $\widetilde{f}:X\to Y$ тодi i лише тодi, коли для довiльної збiжної в $X$ послiдовностi $\{x_{n}\}$ точок з $D$ послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}$ теж є збiжною.

Доведення. Необхiднiсть. Нехай $x\in X$ — довiльна точка, та $\{x_{n}\}\subset D$ — збiжна до $x$ послiдовнiсть. Позначимо через $\mathcal{S}_{x}$ фiльтр на $D$, породжений базою $\{\{x_{n}:n\geq m\}:m\in\mathbb{N}\}$. За Лемою 1 фiльтр $f(\mathcal{F}_{x})$ є збiжним. Легко бачити, що фiльтр $\mathcal{S}_{x}$ є тонкiшим за фiльтр $\mathcal{F}_{x}$. Оскiльки фiльтр $f(\mathcal{F}_{x})$ є збiжним, то за твердженням [4, 1.6.8], фiльтр $f(\mathcal{S}_{x})$ також є збiжним, i, отже, послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}$ теж є збiжною.

Достатнiсть. Нехай $x\in X$ — довiльна точка, та $\{x_{n}\}\subset D$ — збiжна до $x$ послiдовнiсть. Нехай послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}$ збiгається до точки $y\in Y$. Ми покажемо, що фiльтр $f(\mathcal{F}_{x})$ теж збiгається до точки $y$. Дiйсно, припустимо протилежне. Тодi iснує такий окiл $\widetilde{V}$ точки $y$, що для довiльного околу $U$ точки $x$ iснує точка $x_{U}\in U\cap D$ така, що $f(x_{U})\in Y\backslash\widetilde{V}$. Позначимо сiм’ю всiх околiв точки $x$ через $\mathcal{N}_{x}$ i приймемо $A=\{x_{U}:U\in\mathcal{N}_{x}\}$. З побудови $A$ випливає, що $x\in\overline{A}$, тому iснує послiдовнiсть точок $\{x_{n}^{\prime}\}\subset A$ збiжна до $x$. Задамо послiдовнiсть $\{x_{n}^{\prime\prime}\}\subset D$ наступним чином, поклавши $x_{2n}^{\prime\prime}=x_{n}$ та $x_{2n-1}^{\prime\prime}=x_{n}^{\prime}$ для всiх $n\in\mathbb{N}$. Тодi послiдовнiсть $\{x_{n}^{\prime\prime}\}$ є збiжною до $x$, тому, за умовою леми, послiдовнiсть $\{f(x_{n}^{\prime\prime})\}$ теж є збiжною до деякої точки $y^{\prime\prime}\in Y$. Зрозумiло, що послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}$ є пiдпослiдовнiстю послiдовностi $\{f(x_{n}^{\prime\prime})\}$. Оскiльки $\{f(x_{n}^{\prime\prime})\}$ збiгається до $y^{\prime\prime}$, а $\{f(x_{n})\}$ збiгається до $y$, то $y^{\prime\prime}=y$. Тому послiдовнiсть $\{f(x_{n}^{\prime})\}$ теж збiгається до точки $y$. Але, за побудовою множини $A$, $\{f(x_{n}^{\prime})\}\subset Y\backslash\widetilde{V}$, отже $y\in Y\backslash\widetilde{V}$. Це суперечить тому, що $y\in\widetilde{V}$. Таким чином фiльтр $f(\mathcal{F}_{x})$ збiгається до точки $y$. Тому, за лемою 1, вiдображення $f:D\to Y$ продовжується до неперервного вiдображення $\widetilde{f}:X\to Y$.

$\square$

Топологiчний простiр $X$ називається секвенцiальним простором, [4, 1.6] якщо множина $A\subset X$ замкнена тодi i тiльки тодi, коли разом з кожною послiдовнiстю вона мiстить всi її границi. Кожен простiр Фреше-Урисона є секвенцiальним. [4, 1.6.14]

Наступний приклад показує, що в лемi 5 умову ’’$X$ — простiр Фреше-Урисона’’ не можна послабити до умови ’’$X$ — секвенцiальний простiр’’.

Приклад 1

Нехай $X$ — секвенцiальний досконало нормальний простiр з прикладу [4, 1.6.19]. Тобто, $X=\{0\}\cup\bigcup_{i=1}^{\infty}X_{i}$, де $X_{i}=\{1/i\}\cup\bigcup_{j=i^{2}}^{\infty}\left\{\frac{1}{i}+\frac{1}{j}\right\}$. Тодi $X_{i}\cap X_{k}=\emptyset$ при $i\not=k$. Топологiя на $X$ породжуеться наступною системою околiв. Всi точки $\frac{1}{i}+\frac{1}{j}$ — iзольованi точки простору $X$. Для точок вигляду $\frac{1}{i}$ вiзьмемо в якостi сiм’ї околiв сiм’ю всiх множин $X_{i}\backslash\bigcup_{j=i^{2}}^{k}\left\{\frac{1}{i}+\frac{1}{j}\right\}$ для $k=i^{2},i^{2}+1,\dots.$ Нарештi, в якостi елементiв бази в точцi $0$ вiзьмемо всi множини, отриманi з $X$ викиданням скiнченної кiлькостi членiв $X_{i}$ i скiнченної кiлькостi точок вигляду $\frac{1}{i}+\frac{1}{j}$ у всiх $X_{i}$, котрi залишились.

Приймемо $D=X\backslash(\{0\}\cup\bigcup_{i=1}^{\infty}\{1/i\})$ i $Y=X\backslash\{0\}$ та розглянемо вiдображення $f:D\to Y$ таке, що $f(x)=x$ для всiх точок $x\in D$.

Нехай $\{x_{n}\}$ — довiльна з послiдовнiсть точок з $D$, збiжна до точки $x\in X$. Легко показати, що $x\not=0$. Оскiльки вiдображення $f$ є тотожнiм на просторi $D$, то послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}$ теж збiжна до точки $x$ в просторi $Y$.

Припустимо тепер, що iснує неперервне продовження $\widetilde{f}:X\to Y$ вiдображення $f$. Зафiксуємо довiльне число $i\in\mathbb{N}$. Послiдовнiсть $\{\frac{1}{i}+\frac{1}{j}:j\in\mathbb{N},j\geq i^{2}\}$ збiгається до точки $1/i\in X$. Тодi, за лемою [4, 1.6.15], послiдовнiсть $\{\widetilde{f}(\frac{1}{i}+\frac{1}{j}):j\in\mathbb{N},j\geq i^{2}\}$ збiгається до точки $\widetilde{f}(1/i)$. Але, оскiльки ця послiдовнiсть має єдину границю в просторi $Y$, то $\widetilde{f}(1/i)=1/i$. Застосуємо лему [4, 1.6.15] до послiдовностi $\{1/i\}\subset X$. Отримаємо, що $\lim\{\widetilde{f}(1/i)\}\supset\widetilde{f}(\lim\{1/i\})=\{\widetilde{f}(0)\}$. Але це неможливо, бо послiдовнiсть $\{1/i\}$ не є збiжною в просторi $Y$. Ця суперечнiсть показує, що не iснує неперервного продовження вiдображення $f$ на простiр $X$.

Наступна лема доведена у працi [4, 4.3.17].

Лема 3

Нехай $(X,\rho)$ — метричний простiр, $(Y,\sigma)$ — повний метричний простiр, $D$ — щiльна пiдмножина простору $X$. Тодi кожне вiдображення $f:D\to Y$, рiвномiрно неперервне вiдносно $\rho$ та $\sigma$, продовжується до вiдображення $\widetilde{f}:X\to Y$, рiвномiрно неперервного вiдносно $\rho$ та $\sigma$.

Зауважимо, що iснують неперервнi функцiї, що задовольняють умовам леми 2, але не є рiвномiрно неперервними. Наприклад, функцiя $f(x)=\frac{1}{x}$, що дiє зi всюди щiльної пiдмножини $\mathbb{R}_{+}$ в $\mathbb{R}_{+}$ продовжується на все $\mathbb{R}_{+}$ та задовольняє умовам леми 2, але не є рiвномiрно неперервною.

Нагадаємо, що лiнiйний топологiчний простiр $X$ є простором Фреше, якщо $X$ є метризовним повною метрикою локально опуклим простором. Вiдомо, що це означення еквiвалентно до наявностi на $X$ злiченної системи напiвнорм $\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}$, якi задають повну метрику $\rho$ на $X$ таким способом [3]:

$$\rho(x,y)=\sum_{n}\frac{1}{2^{n}}\frac{p_{n}(x-y)}{1+p_{n}(x-y)}.$$ (2)

Топологiя, що породжується метрикою $\rho$ на просторi $X$, є найслабшою топологiєю вiдносно якої всi напiвнорми $p_{n}$ є неперервними. Базу околiв нуля цiєї топологiї утворює сiм’я $\{U_{p_{n}}(0):n\in\mathbb{N}\}$, де $U_{p_{n}}(0)=\{x\in X:\ p_{k}(x)<\frac{1}{n}\ \mbox{ \T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrv\T2A\cyrs\T2A\cyrii\T2A\cyrh }\ 1\leqslant k\leqslant n\}$. При цьому послiдовнiсть $\{x_{n}:n\in\mathbb{N}\}$ точок простору $X$ прямує до точки $x_{0}\in X$ тодi i лише тодi, коли для довiльного $k\in\mathbb{N}$, послiдовнiсть $\{p_{k}(x_{n}-x_{0}):n\in\mathbb{N}\}$ прямує до нуля, коли $n$ прямує до нескiнченностi. Для нормованого простору $Y$ функцiя $f:X\to Y$ є неперервною в точцi $x_{0}$, якщо для довiльної послiдовностi $\{x_{n}\}\subset X$, що прямує до $x_{0}$ послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}\subset Y$ прямує до $f(x_{0})$.

Наступне твердження є доведеним у лiтературi.

Твердження 1

. Нехай простiр $X$ є простором Фреше з системою напiвнорм $\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}$, а $Y$ банаховим простором. Функцiя $f:X\to Y$ є неперервною в точцi $x_{0}\in X$, якщо iснує $k\in\mathbb{N}$ таке, що $f$ неперервна вiдносно напiвнорми $p_{k}$.

Зафiксуємо напiвнорму $p_{n}$ на $X$. Вiдомо, що $\ker p_{n}$ є замкненим лiнiйним пiдпростором. Позначимо через $\widetilde{X_{n}}$ поповнення фактор простору $X/\ker p_{n}$. У випадку коли $p_{n}$ є нормами $X=X/\ker p_{n}$ та фактор норма спiвпадає з $p_{n}$.

Припустимо, що простiр $X$ є сепарабельним та для довiльного $X_{n}$ iснує роздiляючий полiном (роздiляюча рiвномiрно аналiтична функцiя). Чи буде випливати з цих умов, що кожна неперервна (рiвномiрно неперервна) функцiя апроксимується аналiтичними на $X$? Нижче ми даємо часткову вiдповiдь на цi питання.

Теорема 2

. Нехай простiр $X$ є сепарабельним дiйсним простором Фреше зi злiченною системою норм $\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}$, а $Y$ — банаховим простором. Нехай для довiльного $n\in\mathbb{N}$ простiр $X_{n}=(X,p_{n})$ допускає роздiляючий полiном. Тодi кожна функцiя $f:X\to Y$, для якої iснує $k\in\mathbb{N}$, що для довiльної фундаментальної послiдовностi точок $\{x_{n}\}$ в $X_{k}$, послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}\subset Y$ є збiжною, наближається аналiтичними рiвномiрно на всьому $X$.

Доведення. Оскiльки для довiльної фундаментальної послiдовностi точок $\{x_{n}\}$ в $X_{k}$, послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}\subset Y$ є збiжною, то функцiя $f$ є неперервною на просторi $X_{k}$, а отже за твердженням 1 i на просторi $X$. Зауважимо, що якщо простiр $X_{k}=(X,p_{k})$ не є банаховим простором, то вiн неповний вiдносно норми $p_{k}$. Оскiльки $p_{n}$ є системою норм, то для довiльного $n\in\mathbb{N}$ носiї просторiв $X_{n}$ та $X$ спiвпадають. Поповнимо простiр $X_{k}$ вiдносно норми $p_{k}$ до банахового простору $\widetilde{X_{k}}$. Тодi, оскiльки $X_{k}$ є щiльним в $\widetilde{X_{k}}$, i $X_{k}$ допускає роздiляючий полiном, то $\widetilde{X_{k}}$ теж допускає роздiляючий полiном. З умов теореми, щiльностi $X_{k}$ в $X$ та за лемою 2, iснує неперервне продовження $\widetilde{f}$ вiдображення $f$ на простiр $\widetilde{X_{k}}$. За теоремою Курцвейла 1 функцiя $\widetilde{f}$ рiвномiрно наближається послiдовнiстю аналiтичних функцiй $\{\widetilde{f_{m}}\}$ на просторi $\widetilde{X_{k}}$. Звуження $f_{m}$ функцiї $\widetilde{f_{m}}$ на простiр $X_{k}$ для довiльного $m\in\mathbb{N}$ є аналiтичним за означенням. Тому функцiя $f$ рiвномiрно наближається послiдовнiстю $\{f_{m}\}$ аналiтичних функцiй на просторi $X_{k}$. Легко бачити, що вiдображення $f_{m}$ є аналiтичним на просторi $X$, а отже функцiя $f$ рiвномiрно наближається послiдовнiстю $\{f_{m}\}$ аналiтичних функцiй на просторi $X$.

$\square$

Теорема 3

. Нехай простiр $X$ є сепарабельним дiйсним простором Фреше зi злiченною системою норм $\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}$, а $Y$ — банаховим простором. Нехай для довiльного $n\in\mathbb{N},$ простiр $X_{n}=(X,p_{n})$ допускає рiвномiрно аналiтичну i роздiляючу функцiю. Тодi кожна рiвномiрно неперервна функцiя $f:X\to Y$ наближається аналiтичними рiвномiрно на всьому $X$, якщо iснує $k\in\mathbb{N}$, що $f$ є рiвномiрно неперервною на $X_{k}$.

Доведення цiєї теореми є аналогiчним до доведення попередньої теореми, тiльки замiсть леми 2, ми використовуємо лему 3 та замiсть теореми Курцвейла 1 ми використовуємо основний результат М. Боiсо i П. Гаєка [5, теорему 1, стор. 83].

$\square$

Зауважимо, що у теоремi 3 вимогу рiвномiрної неперервностi $f$ можна опустити.

Аналогiчно, спираючись на леми 2, 3 та результати роботи [2] можна довести двi наступнi теореми.

Теорема 4

. Нехай простiр $X$ є сепарабельним комплексним простором Фреше зi злiченною системою норм $\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}$, а $Y$ — банаховим простором. Нехай для довiльного $n\in\mathbb{N},$ $X_{n}=(X,p_{n})$ допускає роздiляючий $*$-полiном. Тодi кожна функцiя $f:X\to Y$ така, що iснує $k\in\mathbb{N}$, таке що для довiльної фундаментальної послiдовностi точок $\{x_{n}\}$ в $X_{k}$, послiдовнiсть $\{f(x_{n})\}\subset Y$ є збiжною наближається $*$-аналiтичними рiвномiрно на всьому $X$.

Теорема 5

. Нехай простiр $X$ є сепарабельним комплексним простором Фреше, зi злiченною системою норм $\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}$, а $Y$ — банаховим простором. Нехай для довiльного $n\in\mathbb{N},$ $X_{n}=(X,p_{n})$ допускає рiвномiрно $*$-аналiтичну та роздiляючу функцiю. Тодi кожна рiвномiрно неперервна функцiя $f:X\to Y$ наближається $*$-аналiтичними рiвномiрно на всьому $X$, якщо iснує $k\in\mathbb{N}$, таке що $f$ є рiвномiрно неперервною на $X_{k}$.

Результати теорем 4 (2) можна узагальнити наступним чином.

Зауваження 1

Нехай простори $X$ та $Y$ такi як у теоремах 4 (2). Через $C(X,Y)$ ми позначимо простiр неперервних функцiй з простору $X$ у простiр $Y$, надiлений топологiєю рiвномiрної збiжностi. Замикання $\overline{\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)}$ ($\overline{\mathcal{H}(X,Y)}$)простору $\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)$ ($\mathcal{H}(X,Y)$) у просторi $C(X,Y)$ — це лiнiйний простiр всiх неперервних функцiй з простору $X$ у простiр $Y$, якi є рiвномiрно апроксимовними $*$-аналiтичними (аналiтичними) функцiями з простору $X$ у простiр $Y$.

Нехай для всiх $k\in\mathbb{N}$ на просторi $X_{k}=(X,p_{k})$ iснує роздiляючий полiном. Зафiксуємо довiльний iндекс $k\in\mathbb{N}$. Через $\widetilde{C}(X_{k},Y)\subset C(X,Y)$ ми позначимо лiнiйний простiр неперервних функцiй з простору $X_{k}$ у простiр $Y$, якi продовжуться до неперервних функцiй з поповнення $\widetilde{X_{k}}$ нормованого простору $X_{k}$ у простiр $Y$. За теоремами 4 (2) $\widetilde{C}(X_{k},Y)\subset\overline{\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)}$ ($\widetilde{C}(X_{k},Y)\subset\overline{\mathcal{H}(X,Y)}$). Через $\overline{C}(X,Y)$ позначимо замикання лiнiйного пiдпростору, породженого множиною $\bigcup\{\widetilde{C}(X_{k},Y):k\in\mathbb{N}\}$ у просторi $C(X,Y)$. Тодi $\overline{C}(X,Y)\subset\overline{\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)}$ ($\overline{C}(X,Y)\subset\overline{\mathcal{H}(X,Y)}$).

До наведеного у прикладi 4 працi [1, 3.5.3] злiчено-гiльбертового простору швидкоспадних послiдовностей з системою норм $\{||x||_{k}:k\in\mathbb{N}\}$, де $||x||_{k}=\left(\sum_{n=1}^{\infty}n^{k}x_{n}^{2}\right)^{\frac{1}{2}}$, ми можемо застосувати попереднi теореми. Оскiльки цей простiр не є банаховим, то в роботi знайдено новi простори, на яких неперервнi функцiї певного вигляду допускають рiвномiрну апроксимацiю аналiтичними.

Наступний приклад показує нетривiальнiсть лiнiйного простору $\overline{C}(X,Y)$.

Приклад 2

. Нехай $X$ — простiр Фреше, що не є банаховим, з топологiєю, заданою системою норм $\{p_{n}\}$. Нехай $f(x)=\rho(x,0)$ для всiх $x\in X$ де $\rho$ — метрика на просторi $X$, визначена формулою (2). За побудовою, $f\in\overline{C}(X,\mathbb{R})$. Припустимо, що iснує iндекс $k\in\mathbb{N}$ такий, що $f\in\overline{C}(X_{k},\mathbb{R})$. Оскiльки простiр $X$ не є банаховим, топологiя Фреше на $X$ строго сильнiша за топологiю задану нормою $p_{k}$. Отже iснує таке число $\varepsilon>0$, що множина $\{x\in X\ :\ \rho(x,0)<\varepsilon\}=f^{-1}(-\infty,\varepsilon)$ не мiстить жодного вiдкритого в $X_{k}$ околу нуля, що суперечить неперервностi функцiї $f$ на просторi $X_{k}$.

Наведемо приклад, який показує суттєвiсть умови локальної опуклостi для апроксимацiї неперервних функцiї.

Приклад 3

Нехай $X$ — це простiр $L_{p}[0,1]$ де $0<p<1$. Метрика на $X$ задається у наступний спосiб:

$$\rho(x,y)=\left(\int_{0}^{1}|f(t)-g(t)|^{p}dt\right)^{1/p}.$$

Вiдомо, що вiдносно метрики $\rho$ простiр $X$ є повним, але не локально опуклим. Зокрема на цьому просторi не iснує жодного ненульового лiнiйного неперервного функцiоналу (див. [3], стор. 44, 49). Отже на $X$ не iснує жодної аналiтичної функцiї вiдмiнної вiд сталої (бо похiдна Фреше аналiтичної функцiї є лiнiйним неперервним функцiоналом). З iншого боку, на $X$ iснують неперервнi не сталi функцiї, наприклад $F(f)=\rho(0,f)$, якi, отже, не наближаються аналiтичними.

Автори висловлюють вдячнiсть Тарасу Банаху та Андрiю Загороднюку, за участь у обговореннi статтi.

М. А. Митрофанов А. В. Равский

АППРОКСИМАЦИЯ НЕПРЕРЫВНЫХ ФУНКЦИЙ НА ПРОСТРАНСТВАХ ФРЕШЕ

В статье рассмотрена аппроксимация аналитическими и $*$-аналитическими функциями непрерывных функций на счетно нормированых пространствах Фреше. Найден критерий существования продолжения непрерывной функции с всюду плотного подпространства топологического пространства на всё пространство.

M. A. Mytrofanov A. V. Ravsky

APPROXIMATION OF CONTINUOUS FUNCTIONS ON FRECHET SPACES

We consider approximations of a continuous function on a countable normed Fréchet space by analytic and $*$-analytic. Also we found a criterium of the existence of an extension of a continuous function from a dense subspace of a topological space onto the space.

Iн-т прикл. проблем механiки i математики
iм. Я. С. Пiдстригача НАН України, Львiв