УДК 517.5

В. В. Савчук (Iн–т математики НАН України, Київ)

МНОГОЧЛЕНИ ФАБЕРА ЗI СПIЛЬНИМ КОРЕНЕМ

We describe the two sets of meromorphic univalent functions in the class $\Sigma$, for which the sequence of Faber polynomials $\{F_{j}\}_{j=1}^{\infty}$ have the roots with following properties respectively: $\sum_{j=1}^{n}|F_{j}(z_{0})|=0<|F_{n+1}(z_{0})|,$ $n\in\mathbb{N},$ and $|F_{1}(z_{0})|>0=\sum_{j=2}^{\infty}|F_{j}(z_{0})|$. We found an explicit form of Faber polynomials for such functions.

Описано двi множини мероморфних однолистих функцiй класу $\Sigma$, для яких послiдовностi многочленiв Фабера $\{F_{j}\}_{j=1}^{\infty}$ мають коренi вiдповiдно з такими властивостями : $\sum_{j=1}^{n}|F_{j}(z_{0})|=0<|F_{n+1}(z_{0})|,$ $n\in\mathbb{N},$ i $|F_{1}(z_{0})|>0=\sum_{j=2}^{\infty}|F_{j}(z_{0})|$. Знайдено явний вигляд многочленiв Фабера для таких функцiй.

Вступ. Нехай $\Sigma$ — клас функцiй

$$\Psi(w)=w+\sum_{j=0}^{\infty}\alpha_{j}w^{-j},$$

якi є мероморфними i однолистими в областi $\mathbb{D}^{-}:=\{w\in\widehat{\mathbb{C}}:|w|>1\}$.

Многочленами Фабера функцiї $\Psi\in\Sigma$ називається послiдовнiсть алгебраїчних многочленiв $\{F_{j}\}_{j=1}^{\infty}$, якi визначаються як коефiцiєнти розкладу

$$\ln\frac{\Psi(w)-z}{w}=-\sum_{j=1}^{\infty}\frac{F_{j}(z)}{j}w^{-j},\quad z\in\mathbb{C},$$

в степеневий ряд вiдносно $w$ в околi нескiнченно вiддаленої точки (див., наприклад, [1, p. 57]).

Многочлени Фабера можна означити i для довiльної мероморфної функцiї $\Psi$, не обов’язково однолистої. Таке означення дається за допомогою рекурентної формули (див., наприклад, [2, с. 60]): системою многочленiв Фабера мероморфної в $\mathbb{D}^{-}$ функцiї $\Psi$, яка має розклад (1), називається система $\mathcal{F}(\Psi):=\{F_{j}\}_{j=0}^{\infty}$ алгебраїчних многочленiв $F_{j}$ степеня $j$ $(F_{0}(z)=1,F_{1}(z)=z-\alpha_{0})$ таких, що для © В. В. Савчук, 2014

будь-якого $z\in\mathbb{C}$ i кожного натурального $j$ справджуються рiвностi

$$F_{j+1}(z)+(\alpha_{0}-z)F_{j}(z)+\sum_{k=1}^{j}\alpha_{k}F_{j-k}(z)+j\alpha_{j}=0.$$

Зауважимо, що з рекурентних рiвностей (3) для даної системи многочленiв $\{F_{j}\}_{j=0}^{\infty}$ i послiдовностi комплексних чисел $\{\alpha_{j}\}_{j=0}^{\infty}$, взагалi кажучи, не випливає той факт, що послiдовнiсть $\{\alpha_{j}\}_{j=0}^{\infty}$ є послiдовнiстю коефiцiєнтiв Лорана–Тейлора мероморфної однолистої функцiї $\Psi$. Якщо ж розглядати означення многочленiв Фабера, данi на основi спiввiдношень (2) i (3) на класi $\Sigma$, то вони рiвносильнi. Зазначимо також, якщо iснує система алгебраїчних многочленiв така, що для заданої послiдовностi комплексних чисел $\{\alpha_{j}\}_{j=0}^{\infty}$ виконується (3), то така система єдина.

В численних застосуваннях многочленiв Фабера, зокрема, в теорiї наближення аналiтичних функцiй комплексної змiнної, важливою є iнформацiя про коренi цих многочленiв. Дослiдженням питань про розмiщення, асимптотичний розподiл коренiв многочленiв Фабера тощо, присвячено багато робiт. Бiблiографiю з цього кола задач можна знайти в [3].

Мета даної роботи — описання множини функцiй $\Psi\in\Sigma$, для яких тiльки першi $n$ многочленiв Фабера мають один спiльний корiнь а також описання множини функцiй, для яких усi многочлени Фабера, починаючи з деякого, i тiльки вони мають один спiльний корiнь.

Робота написана за такою схемою.

В п. 1 дано опис множини функцiй $\Psi\in\Sigma$, для яких $\sum_{j=1}^{n}|F_{j}(z_{0})|=0<|F_{n+1}(z_{0})|$. Також описано функцiї $\Psi$, для яких вiдрiзок послiдовностi многочленiв Фабера $\{F_{j}\}_{j=0}^{m}$ збiгається з вiдрiзком послiдовностi многочленiв Тейлора $\{(z-\alpha_{0})^{k}\}_{k=0}^{m}$, а вiдрiзок $\{F_{j}\}_{j=m+1}^{n},$ $m<n-1$, з вiдрiзком послiдовностi алгебраїчних многочленiв, якi задовольняють тричленне рекурентне спiввiдношення зi сталим коефiцiєнтом.

В п. 2 показано, що єдиною функцiєю $\Psi\in\Sigma$, для якої послiдовнiсть $\mathcal{F}(\Psi)$ має спiльний корiнь $z_{0}$ починаючи з многочлена $F_{2}$ є функцiя $\Psi(w)=z_{0}+w\exp((\alpha_{0}-z_{0})/w)$.

В п. 3 знайдено явний вигляд многочленiв Фабера функцiї $\Psi(w)=z_{0}+w\exp((\alpha_{0}-z_{0})/w)$, а також встановлено деякi їх властивостi.

1. Добре вiдомо, що для функцiї $\Psi(w)=w+\alpha_{0}$ многочлени Фабера мають вигляд $F_{j}(z)=(z-\alpha_{0})^{j},$ $j=0,1,2,\ldots$. Тому точка $z_{0}=\alpha_{0}$ є спiльним коренем для всiх $F_{j}$ , $j=1,2,\ldots$. В наступному твердженнi розвинуто це спостереження.

Теорема 1. Нехай $\Psi\in\Sigma$, $\mathcal{F}(\Psi)=\{F_{j}\}_{j=0}^{\infty}$ — система многочленiв Фабера функцiї $\Psi$, $n\in\mathbb{N}\cup\{\infty\}$ i $z_{0}\in\mathbb{C}$. Тодi наступнi твердження рiвносильнi:

1) $\displaystyle\sum_{j=1}^{n}|F_{j}(z_{0})|=0<|F_{n+1}(z_{0})|;$

2) $\Psi(w)=w+z_{0}+\displaystyle\sum_{j=n}^{\infty}\alpha_{j}w^{-j}\quad\forall\leavevmode\nobreak\ w\in\mathbb{D}^{-},|\alpha_{n}|>0\leavevmode\nobreak\ \bigg{(}\sum_{j=\infty}^{\infty}=0\bigg{)};$

3) $F_{j}(z)=(z-z_{0})^{j},$ $j=\overline{0,n}$ i $F_{n+1}(z)\not\equiv(z-z_{0})^{n+1}\leavevmode\nobreak\ \forall$ $z\in\mathbb{C}.$

Зауваження 1. Коефiцiєнти Лорана–Тейлора функцiї $\Psi\in\Sigma$, про яку йдеться в твердженнi 2) теореми 1 задовольняють таку нерiвнiсть [4, p. 139]:

$$|\alpha_{j}|\leq\frac{2}{j+1},\quad j=\overline{n,2n}.$$

Цiкаво зауважити також (це випливає з (3)), що для такої функцiї $\Psi$

$$\alpha_{j}=-\frac{F_{j+1}(z_{0})}{j+1},\quad j=\overline{n,2n}.$$

Доведення. Твердження теореми 1 є тривiальним при $n=1$, тому далi вважаємо, що $n\geq 2$.

Доведення $"1)\Rightarrow 2)".$ Згiдно з (3)

$$-(j+1)\alpha_{j}=F_{j+1}(z_{0})+(\alpha_{0}-z_{0})F_{j}(z_{0})+\sum_{k=1}^{j-1}\alpha_{k}F_{j-k}(z_{0}),\quad j\in\mathbb{N},$$

де (i скрiзь далi) суми вигляду $\sum_{j=n}^{m}$ при $m<n$ покладаються рiвними нулю.

Права частина останньої рiвностi дорiвнює нулю для всiх натуральних $j\leq n-1$, до того ж $F_{1}(z_{0})=z_{0}-\alpha_{0}=0$, тому $\alpha_{0}=z_{0}$ i $\alpha_{j}=0,$ $j=\overline{1,n-1}$.

Оскiльки $|F_{n+1}(z_{0})|>0$, то $|\alpha_{n}|=(n+1)^{-1}|F_{n+1}(z_{0})|>0.$

Доведення $"2)\Rightarrow 3)".$ Згiдно з (3)

$$F_{j}(z_{0})=(z-z_{0})F_{j-1}(z),\quad j=\overline{1,n}$$

i

$$F_{n+1}(z)=(z-z_{0})F_{n}(z)-(n+1)\alpha_{n}.$$

Отже,

$$F_{j}(z)=(z-z_{0})^{j},\quad j=\overline{0,n}$$

i

$$F_{n+1}(z)=(z-z_{0})^{n+1}-(n+1)\alpha_{n}\not\equiv(z-z_{0})^{n+1}.$$

Iмплiкацiя $"3)\Rightarrow 1)"$ є очевидною.

Повертаючись до теореми 1, зауважимо, що для функцiй $\Psi(w)=w+\alpha_{0}+\sum_{k=n}^{\infty}\alpha_{k}w^{-k}$ i тiльки для них першi $n$ многочленiв Фабера збiгаються з першими $n$ многочленами Тейлора $(z-\alpha_{0})^{k}$, якi вiдповiдають функцiї $w\mapsto w+\alpha_{0}.$ У зв’язку з цим природно виникає питання про описання функцiй $\Psi\in\Sigma$, для яких першi $n$ многочленiв Фабера збiгаються з iншими добре вiдомим частинними випадками многочленiв Фабера, наприклад, з многочленами Чебишева.

Наступне твердження описує деякi з таких випадкiв.

Теорема 2. Нехай $\Psi\in\Sigma$, $\mathcal{F}(\Psi)=\{F_{j}\}_{j=0}^{\infty}$ — система многочленiв Фабера функцiї $\Psi$, $z_{0}\in\mathbb{C},$ $m,n\in\mathbb{N}\cup\{\infty\},$ $m<n-1$. Тодi наступнi твердження рiвносильнi:

1) $\displaystyle\sum_{j=1,\atop j\not=m+1}^{n}|F_{j}(z_{0})|=0<|F_{m+1}(z_{0})F_{n+1}(z_{0})|;$

2) $\Psi(w)=w+z_{0}+\alpha_{m}w^{-m}+\displaystyle\sum_{j=n}^{\infty}\alpha_{j}w^{-j}$ $\quad\forall\leavevmode\nobreak\ w\in\mathbb{D}^{-},\quad|\alpha_{m}\alpha_{n}|>0;$

3)

$$F_{j+1}(z)=\left\{\begin{matrix}(z-z_{0})^{j+1},\hfill j=\overline{0,m-1},\cr\cr(z-z_{0})^{m+1}-(m+1)\alpha_{m},\hfill j=m,\cr\cr(z-z_{0})F_{j}(z)-\alpha_{m}F_{j-m}(z),\hfill j=\overline{m+1,n-1},\cr\cr(z\!-\!z_{0})F_{j}(z)\!-\!\alpha_{m}F_{j-m}(z)\!-\!\displaystyle\sum_{k=n}^{j}\alpha_{k}F_{j-k}(z)\!-\!j\alpha_{j},\hfill j\geq n.\end{matrix}\right.$$

Доведення є цiлком аналогiчним до доведення теореми 1. Тому окреслимо лише його ключовi моменти.

Якщо справджується твердження 1), то за теоремою 1 $\alpha_{j}=0,$ $j=\overline{1,m-1}$ i $F_{j}(z)=(z-\alpha_{0})^{j}$ $j=\overline{1,m}$. Далi, згiдно з (3) $F_{m+1}(z_{0})=-(m+1)\alpha_{m}\not=0$ i $0=F_{j+1}(z_{0})=-\sum_{k=m}^{j-1}\alpha_{k}F_{j-k}(z_{0})-ja_{j},$ $j=\overline{m,n-1}$, тобто $\alpha_{j}=0,$ $j=\overline{m+1,n-1}$.

На пiдставi цих фактiв усi рекурентнi формули в твердженнi 3) випливають iз формули (3) i навпаки.

Приклад 1. Нехай в умовах теореми 2 $\alpha_{m}=1/m$, тобто

$$\Psi(w)=w+\frac{1}{mw^{m}}+\sum_{j=n}^{\infty}\alpha_{j}w^{-j},\quad m\in\mathbb{N}.$$

Вiдомо, що функцiя $\widetilde{\Psi}(w):=w+1/(mw^{m})$ здiйснює конформне вiдображення областi $\mathbb{D}^{-}$ на зовнiшнiсть $m$–гiпоциклоїди з $m+1$ точкою звороту (див., наприклад [5, с. 295]).

Для такої функцiї $\widetilde{\Psi}$ в [6] одержано явний вираз для системи многочленiв Фабера $\mathcal{F}(\widetilde{\Psi})$:

$$\widetilde{F}_{j}(z)=j\sum_{k=0}^{[j/(m+1)]}\frac{(-1)^{k}\Gamma(j-mk)}{\Gamma(j-(m+1)k+1)m^{k}k!}z^{j-(m+1)k},\leavevmode\nobreak\ j\in\mathbb{N},$$

де

$$\left[\frac{j}{m+1}\right]:=\left\{\begin{matrix}\displaystyle\frac{j}{m+1},\hfill&&j=0\leavevmode\nobreak\ \mathop{\rm mod}(m+1),\cr\cr\displaystyle\frac{j-l}{m+1},\hfill&&j=l\leavevmode\nobreak\ \mathop{\rm mod}(m+1),\leavevmode\nobreak\ l=\overline{1,m},\end{matrix}\right.$$

i $\Gamma(\cdot)$ — гамма–функцiя Ейлера, а в роботах [7, 8] показано, що всi нулi многочленiв $\widetilde{F}_{j}$ лежать на променях, що з’єднують точку $0$ з вершинами $m$–гiпоциклоїди.

Зокрема, при $m=1$ областю значень функцiї $\Psi$ є вся комплексна площина з розрiзом вздовж вiдрiзка $[-2,2]$, тобто $\widetilde{\Psi}(\mathbb{D}^{-})=\widehat{\mathbb{C}}\setminus[-2,2]$. Отже,

$$\mathcal{F}(\widetilde{\Psi})=\{T_{0}\}\cup\left\{2T_{j}\left(\frac{z}{2}\right)\right\}_{j=1}^{\infty},$$

де $T_{j}$ — многочлени Чебишева (див., наприклад, [9, p. 56, 57]).

Таким чином згiдно з теоремою 2 для функцiї $\Psi$, визначеної рiвнiстю (4), $F_{j}(z)=\widetilde{F}_{j}(z),$ $j=\overline{0,n}.$

Многочлени Фабера $F_{j}$, розглянутi в прикладi 1, при $j=\overline{m+1,n}$ утворюють пiдклас алгебраїчних многочленiв, що породжуються, так званими, тричленними рекурентними спiввiдношеннями. Такi многочлени вiдiграють важливу роль в багатьох роздiлах сучасного аналiзу, зокрема, в асимптотичнiй теорiї ортогональних многочленiв i в теорiї апроксимацiй Ермiта–Паде. Цим та iншим аспектам теорiї присвячена робота [10].

2. Розглянемо тепер задачу про описання множини функцiй $\Psi\in\Sigma$, для яких iснує принаймнi одна точка $z_{0}\in\mathbb{C}$ така, що для деякого натурального $n$

$$\sum_{j=1}^{n}|F_{j}(z_{0})|>0=\sum_{j=n+1}^{\infty}|F_{j}(z_{0})|.$$

Наступне твердження дає розв’язок поставленої задачi у випадку $n=1$.

Теорема 3. Нехай $\Psi$ — мероморфна в $\mathbb{D}^{-}$ функцiя вигляду (1), $\mathcal{F}(\Psi)=\{F_{j}\}_{j=0}^{\infty}$ — система многочленiв Фабера функцiї $\Psi$ i $z_{0}\in\mathbb{C}$. Тодi:

1) для того щоб спiввiдношення (5) виконувалося при $n=1$ необхiдно i достатньо, щоб $z_{0}\not=\alpha_{0}$ i

$$\Psi(w)=z_{0}+w\exp\left(\displaystyle\frac{\alpha_{0}-z_{0}}{w}\right)=w+\alpha_{0}+\displaystyle\sum_{j=1}^{\infty}\frac{(\alpha_{0}-z_{0})^{j+1}}{(j+1)!}w^{-j};$$

2) функцiя $\Psi$, задана формулою (6), є однолистою тодi i тiльки тодi, коли $|\alpha_{0}-z_{0}|\leq 1.$

Наслiдок 1. Нехай $\Psi$ — функцiя мероморфна в $\mathbb{D}^{-}$ i $\mathcal{F}(\Psi)$ — система многочленiв Фабера функцiї $\Psi$. Якщо $z_{0}$ — точка, для якої виконується спiввiдношення (5) при $n=1$, то вона єдина.

Справдi, рiвняння $F_{2}(z)=(z-\alpha_{0})^{2}-(z_{0}-\alpha_{0})^{2}=0$ має два коренi: $z_{1}=z_{0},$ $z_{2}=2\alpha_{0}-z_{0}$. Тому iншою точкою, для якої може виконуватися спiввiдношення (5) є тiльки точка $z_{0}^{*}:=2\alpha_{0}-z_{0}$. Але в такому випадку для всiх $w\in\mathbb{D}^{-}$ мала б виконуватися рiвнiсть $\exp((\alpha_{0}-z_{0})/w)=\exp(-(\alpha_{0}-z_{0})/w)$, що неможливо, оскiльки $z_{0}\not=\leavevmode\nobreak\ \alpha_{0}$.

Зауваження 2. Як буде видно з доведення теореми 3, умова $|\alpha_{0}-z_{0}|\leq 1$ є критерiєм того, що функцiя $\Psi$, задана формулою (6), є зiрковою вiдносно точки $z_{0}$, тобто, що область $\widehat{\mathbb{C}}\setminus\overline{\Psi(\mathbb{D}^{-})-z_{0}}$ є зiрковою вiдносно початку координат.

Доведення. 1). Нехай $F_{2}(z_{0})=F_{3}(z_{0})=\ldots=0$ i $z_{0}\not=\alpha_{0}$. Тодi застосовуючи формулу (3) послiдовно для $j=1,2,\ldots$ при $z=z_{0}$, отримаємо рiвностi

$$0+(\alpha_{0}-z_{0})(z_{0}-\alpha_{0})+2\alpha_{1}=0,$$

$$0+(\alpha_{0}-z_{0})\cdot\!0+\alpha_{1}(z_{0}-\alpha_{0})+3\alpha_{2}=0,$$

$$0+(\alpha_{0}-z_{0})\cdot\!0+\alpha_{1}\cdot\!0+\alpha_{2}(z_{0}-\alpha_{0})\cdot\!0+4\alpha_{3}=0$$

i т. д.

Звiдси випливає, що

$$\alpha_{1}=\frac{(z_{0}-\alpha_{0})^{2}}{2},\alpha_{2}=\frac{(z_{0}-\alpha_{0})^{3}}{2\!\cdot\!3},\alpha_{3}=\frac{(z_{0}-\alpha_{0})^{4}}{2\!\cdot 3\!\cdot\!4},\ldots.$$

Отже,

$$\Psi(w)=w+\alpha_{0}+\sum_{j=1}^{\infty}\frac{(z_{0}-\alpha_{0})^{j+1}}{(j+1)!}w^{-j}.$$

Навпаки, якщо функцiя $\Psi$ має вигляд (6) i $z_{0}\not=\alpha_{0}$, то будуть виконуватися рiвностi (7), якi згiдно з формулами (3) й доводять, що $F_{2}(z_{0})=F_{3}(z_{0})=\ldots=0$.

Зауважимо, що якщо ж виконується (5) при $n=1$ i функцiя $\Psi\in\Sigma$, то висновок про її вигляд можна зробити безпосередньо з рiвностi (2). Справдi, в такому випадку розклад (2) в околi нескiнченно вiддаленої точки набуває вигляду

$$\ln\frac{\Psi(w)-z_{0}}{w}=-F_{1}(z_{0})w^{-1}=(\alpha_{0}-z_{0})w^{-1}.$$

Припустимо, що $z_{0}=\Psi(w_{0})$ для деякого $w_{0}\in\mathbb{D}^{-}$. Тодi лiву частину рiвностi (8) можна переписати у виглядi

$$\ln\frac{\Psi(w)-z_{0}}{w}=\ln\frac{\Psi(w)-\Psi(w_{0})}{w-w_{0}}+\ln\left(1-\frac{w_{0}}{w}\right),$$

звiдки випливає, що при значеннях $w$ з околу $w_{0}$ абсолютна величина лiвої частини рiвностi (8) за рахунок доданка $\ln(1-w_{0}/w)$ може бути як завгодно великою, в той час як права частина (8) є обмеженою.

Отримана суперечнiсть доводить, що рiвнiсть (8) справджується для всiх $w\in\mathbb{D}^{-}$ i не iснує такого $w_{0}\in\mathbb{D}^{-}$, щоб $z_{0}=\Psi(w_{0})$.

Отже, неодмiнно $z_{0}\in\widehat{\mathbb{C}}\setminus\overline{\Psi(\mathbb{D}^{-})}$ i

$$\Psi(w)=z_{0}+w\exp\left(\frac{\alpha_{0}-z_{0}}{w}\right),\quad w\in\mathbb{D}^{-}.$$

2). Нехай функцiя $\Psi$, задана формулою (6), є однолистою.

Тодi згiдно з вiдомою ознакою однолистостi (див. [11]) справджується спiввiдношення

$$A(\Psi):=\sup_{w\in\mathbb{D}^{-}}\left\{(|w|^{2}-1)\left|w\frac{\Psi^{\prime\prime}(w)}{\Psi^{\prime}(w)}\right|\right\}\leq 6.$$

Оскiльки

$$\Psi^{\prime}(w)=\frac{w-\lambda}{w}\exp\left(\frac{\lambda}{w}\right),\leavevmode\nobreak\ \Psi^{\prime\prime}(w)=\frac{\lambda^{2}}{w^{3}}\exp\left(\frac{\lambda}{w}\right),\quad w\in\mathbb{D}^{-},$$

де $\lambda:=\alpha_{0}-z_{0}$, то

$$6\geq A(\Psi)\geq(R^{2}-1)\left|\frac{\lambda^{2}}{Re^{i\arg\lambda}\left(Re^{i\arg\lambda}-\lambda\right)}\right|=$$

$$=(R^{2}-1)\frac{|\lambda|^{2}}{R\big{|}R-|\lambda|\big{|}}\quad\forall\leavevmode\nobreak\ R>1,$$

звiдки й випливає, що $|\lambda|\leq 1$.

Доведемо тепер достатнiсть умови $|\lambda|\leq 1$ для однолистостi функцiї $\Psi(w)=z_{0}+w\exp(\lambda w^{-1})$.

Зрозумiло, що однолистiсть функцiї $\Psi$ є рiвносильною однолистостi функцiї $w\mapsto(\Psi(w)-z_{0})$. Тому, не втрачаючи загальностi, покладаємо $z_{0}=0$.

Насправдi, в нашому випадку про функцiю $\Psi$ можна ствердити бiльше. А саме, функцiя $\Psi$ є зiрковою в $\mathbb{D}^{-}$, а отже i однолистою. У цьому легко переконатися за допомогою такого критерiя (див., наприклад [1, p. 42]): голоморфна функцiя $\Psi$ є зiрковою в $\mathbb{D}^{-}$ тодi i тiльки тодi, коли

$$B(\Psi):=\inf_{w\in\mathbb{D}^{-}}\mathop{\rm Re}\left(w\frac{\Psi^{\prime}(w)}{\Psi(w)}\right)\geq 0.$$

Маємо

$$B(\Psi)=\inf_{w\in\mathbb{D}^{-}}\mathop{\rm Re}\frac{w-\lambda}{w}=\inf_{w\in\mathbb{D}^{-}}\left(1-\left|\frac{\lambda}{w}\right|\right)=1-|\lambda|\geq 0,$$

що й доводить зiрковiсть i однолистiсть функцiї $\Psi$.

3. Наведемо тепер деякi властивостi многочленiв Фабера функцiї $\Psi$, заданої формулою (6).

Розпочнемо з твердження, в якому дано явний вигляд многочленiв Фабера такої функцiї.

Теорема 4. Нехай $\Psi(w)=\eta+w\exp\left(\frac{\lambda}{w}\right)$, $\eta,\lambda\in\mathbb{C}$, $|\lambda|\leq 1$ i $\mathcal{F}(\Psi)$ — система многочленiв Фабера функцiї $\Psi$. Тодi

$$F_{1}(z)=z-\eta-\lambda,\quad F_{j}(z)=j\sum_{k=1}^{j}(-\lambda)^{j-k}\frac{k^{j-k-1}}{(j-k)!}(z-\eta)^{k},\leavevmode\nobreak\ j\geq 2,0^{0}=1.$$

Доведення. Теорема є очевидною у випадку, коли $\lambda=0$, тому далi в доведеннi цей випадок виключаємо.

Нехай $\Phi:=\Psi^{-1}$ — функцiя, обернена до $\Psi$. За теоремою 2 функцiя $\Psi$ є однолистою в $\mathbb{D}^{-}$, тому $\Phi$ є визначеною i однолистою в областi $\Psi(\mathbb{D}^{-})$.

Добре вiдомо (див., наприклад, [2], с. 53), що многочлени Фабера $F_{j}$ функцiї $\Psi$ збiгаються з правильною частиною (Тейлорiвською частиною) функцiї $\Phi^{j}$ в розкладi в ряд Лорана в околi нескiнченно вiддаленої точки, тобто

$$(\Phi(z))^{j}=Q_{j}(z)+F_{j}(z),\quad j=1,2,\ldots,$$

де $Q_{j}(z)=O(1/z)$, $|z|\to\infty$.

Знайдемо явний вигляд функцiї $\Phi$. Для цього при довiльному фiксованому $z\in\Psi(\mathbb{D}^{-})$ розглянемо рiвняння вiдносно $w$:

$$z=\eta+w\exp\left(\frac{\lambda}{w}\right).$$

Оскiльки $\eta\not\in\Psi(\mathbb{D}^{-})$, то останнє рiвняння рiвносильне такому

$$-\frac{\lambda}{w}\exp\left(-\frac{\lambda}{w}\right)=-\frac{\lambda}{z-\eta}.$$

Розв’язки цього рiвняння мають вигляд

$$w=-\frac{\lambda}{W\left(-\displaystyle\frac{\lambda}{z-\eta}\right)},$$

де $W$ — функцiя Ламберта, яка означається як обернена функцiя до функцiї $w\mapsto we^{w}$, тобто $W(we^{w})=w$ (див., наприклад, [12]).

Функцiя $W$ є багатозначною з розгалуженням в точцi $-e^{-1}$ i межею однозначностi гiлок — променем $(-\infty,-e^{-1}]$. Але оскiльки $-\lambda/(z-\eta)\not\in(-\infty,-e^{-1}]$, то в правiй частинi (10) беремо головну гiлку $W_{0}$ функцiї Ламберта.

Таким чином,

$$\Phi(z)=-\frac{\lambda}{W_{0}\left(-\displaystyle\frac{\lambda}{z-\eta}\right)}.$$

Оскiльки, як показано в [12], для будь-якого цiлого $j$

$$\left(W_{0}(t)\right)^{j}=-j\sum_{k=j}^{+\infty}\frac{(-k)^{k-j-1}}{(k-j)!}t^{k},\quad|t|<e^{-1},\leavevmode\nobreak\ (0/0=1),$$

то згiдно з (9) i (11)

$$F_{j}(z)=(-\lambda)^{j}\left(W_{0}\left(-\frac{\lambda}{z-\eta}\right)\right)^{-j}-Q_{j}(z)=$$

$$=(-\lambda)^{j}j\sum_{k=-j}^{0}\frac{(-k)^{k+j-1}}{(k+j)!}\left(-\frac{\lambda}{z-\eta}\right)^{k},\quad\left(0^{0}=1\right),$$

що й потрiбно було довести.

Розглянемо задачу з [13, p. 57] про явний вигляд алгебраїчних многочленiв $P_{j}$, якi породжуються твiрною функцiєю

$$K(z,t):=\frac{A(t)}{1-zg(t)},$$

де $A(t)=\sum_{k=0}^{\infty}a_{k}t^{k},$ $|a_{0}|>0$ i $g(t)=\sum_{k=1}^{\infty}g_{k}t^{k},$ $|g_{1}|>0$ — функцiї, голоморфнi в крузi $\mathbb{D}:=\{t\in\mathbb{C}:|t|<1\}$.

Йдеться про послiдовнiсть алгебраїчних многочленiв $\{P_{j}\}_{j=0}^{\infty}$, для яких справджується рiвнiсть

$$K(z,t)=\sum_{j=0}^{\infty}P_{j}(z)t^{j}$$

при деякому фiксованому $z$ для всiх $t$ в околi $0$, а також про визначення областi $\Omega\times\mathbb{D}$ всiх таких допустимих значень $(z,t)$.

Теорема 5. Нехай $A(t)=1,$ $g(t)=t\exp(-\lambda t),$ $\lambda\in\mathbb{C},$ $|\lambda|\leq 1.$ Тодi рiвнiсть (12) справджується для всiх $(z,t)\in\Omega\times\mathbb{D}$, де $\Omega$ — зiркова вiдносно точки $0$ область з межею $\Gamma:=\{\zeta=e^{i\theta}\exp(\lambda e^{-i\theta}):\theta\in[0,2\pi]\}$,

$$P_{j}=\sum_{k=0}^{j}\lambda^{j-k}F_{k},\quad j=0,1,2,\ldots,$$

i $F_{k}$ — многочлени Фабера функцiї $\Psi(w)=w\exp\left(\frac{\lambda}{w}\right)$.

Доведення. За теоремою 3 i зауваженням 2 функцiя $\Psi$ є зiрковою, тобто область $\Omega:=\widehat{\mathbb{C}}\setminus\overline{\Psi(\mathbb{D}^{-})}$ є зiрковою вiдносно точки $0$. Зрозумiло також, що крива $\Gamma$ є межею областi $\Omega$.

Нехай $z\in\Omega$. Тодi продиференцiювавши вiдносно $w$ рiвнiсть (2), отримаємо добре вiдоме спiввiдношення

$$\frac{\Psi^{\prime}(w)w}{\Psi(w)-z}=\sum_{j=0}^{\infty}F_{j}(z)w^{-j},$$

в якому ряд вiдносно $w$ збiгається рiвномiрно i абсолютно в областi $\mathbb{D}^{-}$.

З другого боку для всiх $z\in\Omega$ i $w\in\mathbb{D}^{-}$

$$\frac{\Psi^{\prime}(w)w}{\Psi(w)-z}=\frac{w-\lambda}{w}K\left(z,\frac{1}{w}\right).$$

Отже, за правилом множення степеневих рядiв для будь-якого $z\in\Omega$ i $t\in\mathbb{D}\setminus\{0\}$ маємо рiвностi

$$K(z,t)=\frac{1}{1-\lambda{t}}\cdot\frac{\Psi^{\prime}\left(\displaystyle\frac{1}{t}\right)\displaystyle\frac{1}{t}}{\Psi\left(\displaystyle\frac{1}{t}\right)-z}=$$

$$=\left(\sum_{k=0}^{\infty}\lambda^{k}t^{k}\right)\left(\sum_{k=0}^{\infty}F_{k}(z)t^{k}\right)=\sum_{j=0}^{\infty}\left(\sum_{k=0}^{j}\lambda^{j-k}F_{k}(z)\right)t^{j},$$

що й потрiбно було довести.

Область $\Omega$ не можна розширити не змiнивши область $\mathbb{D}$. У цьому легко переконатися зауваживши таке.

Припустимо $z\in\Gamma$, тобто $z=\Psi(w_{0})$ для деякого $w_{0},|w_{0}|=1$. Тодi точка $w_{0}$ є особливою точкою для ряду в правiй частинi (13), що унеможливлює всi висновки, зробленi вище.

Теорему доведено.

Теорема 6. Нехай $\Psi(w)=w\exp\left(\frac{\lambda}{w}\right)$, $\lambda\in\mathbb{C},|\lambda|\leq 1$ i $\mathcal{F}(\Psi)$ — система многочленiв Фабера функцiї $\Psi$. Тодi

$$zF^{\prime}_{j}(z)=j\sum_{k=0}^{j}\lambda^{j-k}F_{k}(z),\quad j=0,1,2,\ldots.$$

Доведення. За теоремою 5 для будь-якого $z\in\Omega$ i $w\in\mathbb{D}^{-}$

$$\sum_{j=0}^{\infty}P_{j}(z)w^{-j}=\frac{1}{1-\displaystyle\frac{z}{w}\exp\left(-\displaystyle\frac{\lambda}{w}\right)}=\frac{w\exp\left(\displaystyle\frac{\lambda}{w}\right)}{w\exp\left(\displaystyle\frac{\lambda}{w}\right)-z}=$$

$$=1+\frac{z}{w\exp\left(\displaystyle\frac{\lambda}{w}\right)-z}.$$

З другого боку внаслiдок диференцiювання (2) вiдносно $z$ (див. також [2, с. 129]) справджується рiвнiсть

$$\frac{1}{\Psi(w)-z}=$$

$$=\frac{1}{w\exp\left(\displaystyle\frac{\lambda}{w}\right)-z}=\sum_{j=1}^{\infty}\frac{F^{\prime}_{j}(z)}{j}w^{-j}\quad\forall\leavevmode\nobreak\ z\in\Omega,w\in\mathbb{D}^{-}.$$

Пiдставивши (16) в (15) i зрiвнявши коефiцiєнти при $w^{-j}$ в розкладах в обох частинах, за теоремою 5 отримаємо (14).

2. Pommerenke Chr. Univalent functions. — Göttingen: Vandenhoeck $\&$ Ruprecht, 1975. — 376 p.

3. Суетин П.К. Ряды по многочленам Фабера. — М.: Наука, 1984. — 336 с.

4. Andrievskii V. V., Blatt H.–P. On the Distribution of Zeros of Faber Polynomials // Comp. Meth. Funct. Th. — 2011. — 11, № 1. — P. 263 — 282.

5. Duren P. Univalent Functions. — New York: Springer–Verlag, 2001. — 383 p.

6. Иванов В. И., Попов В. Ю. Конформные отображения и их приложения. — М: Едиториал УРСС, 2002. — 324 с.

7. He M. X. Explicit Representations of Faber Polynomials for m-Cusped Hypocycloids // J. Approx. Th. — 1996. — 87. — P. 137 — 147.

8. Eiermann M. Varga R. S. Zeros and local extreme points of Faber polynomials associated with hypocycloidal domains // Elec. Trans. Numer. Anal. — 1993. — 1. — P. 49 — 71.

9. He M. X., Saff E. B. The zeros of Faber polynomials for an $m$-cusped hypocycloid // J. Approx. Th. — 1994. — 78. — P. 410 — 432.

10. Gil A., Segura J., Temme N. M. Numerical Methods for Special Functions. — Philadelphia: SIAM, 2007. — 417 p.

11. Aptekarev A. I., Kalyagin V. A., Saff E. B. Higher–Order Three–Term Recurrences and Asymptotics of Multiple Orthogonal Polynomials // Constr. Approx. — 2009. — 30. — P. 175 — 223.

12. Авхадиев Ф. А. Об условиях однолистности аналитических функций // Изв. вузов. Матем. — 1970. — № 11. — С. 3 — 13.

13. Corless R. M., Gonnet G. H., Hare D. E. G., Jeffrey D. J., Knuth D. E. On the Lambert $W$ function // Adv. Comp. Math. — 1996. — 5. — P. 329 — 359.

14. Boas R. P. Jr., Buck R. G. Polynomial expansions of analytic functions . — Berlin: Springer–Verlag, 1964. — 77 p.